О препарате

Зофетрон - протиблювальний засіб, препарат, що усуваює нудоту.

Показания и дозировка

Показання препарату Зофетрон:

  • Нудота та блювання, викликані цитотоксичною хіміотерапією або променевою терапією.
  • Профілактика та лікування післяопераційної нудоти та блювання.

Зофетрон застосовують внутрішньо.

Вибір режиму дозування визначається вираженістю еметогенної дії протипухлинної терапії та встановлюється індивідуально.

Помірна еметогенна хіміотерапія та променева терапія.

Дорослим призначають 8 мг за 1-2 години до проведення лікування з наступним прийомом 8 мг кожні 12 годин. Для профілактики пізньої або тривалої нудоти та блювання після перших 24 годин слід продовжити застосування препарату по 8 мг кожні 12 годин протягом 5 днів. При виборі дози необхідно враховувати тяжкість блювання. При частковому опроміненні високими дозами абдомінальної ділянки призначають по 8 мг кожні 8 годин.

Препарат приймають протягом усього курсу хіміо- та променевої терапії, а також 1-2 дні (при необхідності 3-5 днів) після її закінчення.

Високоеметогенна хіміотерапія.

Дорослим внутрішньо призначають 24 мг ондансетрону (одночасно з дексаметазону фосфатом) за 1-2 години до початку хіміотерапії. Для профілактики пізнього блювання рекомендується після перших 24 годин приймати препарат внутрішньо по 8 мг 2 рази на добу протягом усього курсу хіміотерапії, а також 5 днів після її закінчення.

Діти. У даній лікарській формі препарат не застосовують дітям віком до 4 років. Дози дітям розраховують, виходячи з площі поверхності тіла або маси тіла. При необхідності застосування ондансетрону у дозі 2 мг слід застосовувати препарат з відповідним дозуванням.

Розрахунок дозування за площею тіла.

Безпосередньо перед хіміотерапією призначають ондансетрон (розчин для ін’єкцій) у вигляді одноразової внутрішньовенної ін’єкції у дозі 5 мг/м2; внутрішньовенна доза не має перевищувати 8 мг. Пероральне застосування розпочинають через 12 годин і продовжують до 5 днів. Загальна добова доза онданснтрону не має перевищувати 32 мг.

Розрахунок дозування за масою тіла.

Безпосередньо перед хіміотерапією призначають ондансетрон (розчин для ін’єкцій) у вигляді одноразової внутрішньовенної ін’єкції у дозі 0,15 мг/кг маси тіла; внутрішньовенна доза не має перевищувати 8 мг. У подальшому можливе введення двох внутрішньовенних ін’єкцій з інтервалом 4 години. Загальна добова доза онданснтрону не має перевищувати 32 мг. Пероральне застосування розпочинають через 12 годин і продовжують до 5 днів.

Маса тіла

1-й день

2-6-й день

>10 кг

До 3 доз 0,15 мг/кг кожні 4 години внутрішньовенно

Перорально 4 мг кожні 12 годин

Післяопераційна нудота і блювання.

Дорослим для запобігання післяопераційної нудоти та блювання препарат можна призначати внутрішньо по 16 мг за 1 годину до початку проведення анестезії. Максимальна добова доза ондансетрону становить 32 мг.

Діти. При даному показанні рекомендується застосовувати Зофетрон у вигляді розчину для ін’єкцій.

Для всіх видів терапії.

Хворі літнього віку.

Немає необхідності змінювати дозу препарату пацієнтам віком старше 65 років.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Немає необхідності у зміні режиму дозування або шляху призначення препарату пацієнтам із порушенням функції нирок.

Пацієнти з помірною печінковою недостатністю.

У пацієнтів із помірними порушеннями функції печінки кліренс ондансетрону значно знижується, а період напіввиведення із сироватки крові – зростає. Для таких хворих максимальна добова доза препарату не має перевищувати 8 мг.

Пацієнти із порушенням метаболізму спартеїну/дебрисоквіну.

Період напіввиведення ондансетрону у хворих з порушенням метаболізму спартеїну і дебрисоквіну не змінюється. У таких пацієнтів повторне застосування призводить до такої ж самої концентрації препарату, що й у хворих з неушкодженим метаболізмом. Тому немає потреби у зміні режиму дозування для цієї групи пацієнтів.

Передозировка

Передозування препаратом Зофетрон:

Симптоми: порушення зору, запор, артеріальна гіпотензія, вазовагусні порушення із транзиторною атріовентрикулярною блокадою.

Лікування: відміна препарату, симптоматична та підтримуюча терапія. Застосування протиблювальних заходів не рекомендується через протиблювальну дію самого препарату. Специфічного антидоту немає.

Побочные эффекты

Побічна дія препарату Зофетрон, відомості про яку наведено нижче, кваліфікована за органами і системами та за частотою її виникнення. За частотою виникнення розподілена на такі категорії: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000).

При клінічних дослідженнях було встановлено, що найчастішими побічними реакціями були:

головний біль, запор, відчуття тепла або припливи.

З боку імунної системи.

Рідко: алергічні реакції негайного типу, в окремих випадках тяжкі, включаючи анафілаксію, бронхоспазм, судинний набряк.

З боку центральної нервової системи.

Дуже часто: головний біль.

Часто: судоми, рухові порушення (включаючи екстрапірамідні реакції, такі як окулогірний криз, дистонічні реакції і дискінезія без стійких клінічних наслідків).

Рідко: запаморочення під час швидкого внутрішньовенного введення препарату; пригнічення центральної нервової системи, парестезії.

З боку органів зору.

Рідко: порушення зору (помутніння в очах),минуща сліпота, головним чином під час внутрішньовенного застосування.

З боку серцево-судинної системи.

Нечасто: аритмії, біль у ділянці серця (з депресією сегмента ST або без неї), брадикардія, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, тахікардія.

Часто: відчуття тепла, припливи.

З боку дихальної системи та органів грудної порожнини.

Нечасто: гикавка, кашель.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: запор, діарея, сухість у роті.

З боку гепатобіліарної системи.

Нечасто: безсимптомне підвищення показників функції печінки, порушення функції печінки.

Загальні порушення: слабкість, непритомність. Ці випадки спостерігаються головним чином у хворих, які лікуються хіміотерапевтичними препаратами, що містять цисплатин.

Противопоказания

Протипоказання препарату Зофетрон:

Підвищена чутливість до компонентів препарату та до інших селективних антагоністів 5НТ3-рецепторів, серотоніну.

Тяжкі порушення функції печінки, хірургічні операції на черевній порожнині.

Дітям віком до 4-х років препарат у даній лікарській формі не застосовують.

Взаимодействие с другими лекарствами и алкоголем

Взаємодія препарату Зофетрон з іншими лікарськими засобами 

Ондансетрон метаболізується ферментативною системою цитохром Р450, таким чином, індуктори або інгібітори мікросомальних ферментів можуть змінювати кліренс та період напіввиведення препарату; з обережністю слід застосовувати з індукторами ферментів (барбітурати, карбамазепін, каризопродол, глутетимід, гризеофульвин, закис азоту, папаверин, фенілбутазон, фенітоїн, рифампіцин, толбутамід), з інгібіторами ферментів (алопуринол, макролідні антибіотики, інгібітори МАО, хлорамфенікол, циметидин, естрогенвмісні контрацептиви, дилтіазем, дисульфірам, вальпроєва кислота, вальпротат натрію, еритроміцин, флуконазол, фторхінолони, ізоніазид, кетоконазол, ловастатин, метронідазол, омепразол, пропранолол, хінідин, хінін, верапаміл).

Ондансетрон не взаємодіє з алкоголем, тамазепамом, фуросемідом, трамадолом і пропофолом. Кармустин, етопозид, цисплатин не впливают на фармакокінетику ондансетрону.

Ондансетрон може зменшувати аналгетичний ефект трамадолу.

Застосування ондансетрону разом з препаратами, які подовжують інтервал QT, може призвести до додаткового подовження інтервалу QT. Супутнє застосування ондансетрону з кардіологічними препаратами (наприклад антрацикліни) може збільшити ризик розвитку аритмій.

Состав и свойства

діюча речовина: ондансетрон (ondansetron);

1 таблетка містить 4 або 8 мг ондансетрону у формі ондансетрону гідрохлориду дигідрату;

допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат;

оболонка таблетки: спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), макрогол, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172).

Форма выпуска: Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакологическое действие: 

Фармакодинаміка.

Ондансетрон гідрохлорид є антагоніст рецепторів серотоніну підтипу 5НТ3. Механізми протиблювальної дії остаточно не встановлені. Відомо, що застосування променевої і цитотоксичної хіміотерапії призводить до вивільнення серотоніну (5НТ) із ентерохромафінних клітин тонкого кишечнику. Ініціацію блювального рефлексу пов’язують із взаємодією серотоніну з рецепторами 5НТ3, розміщених на аферентних кінцівках блукаючого нерва. Активація аферентних кінцівок блукаючого нерва може викликати вивільнення серотоніну у центральній нервовій системі з хеморецепторної тригерної зони, розташованої у ділянці дна четвертого шлуночка головного мозку. Вважають, що ондансетрон блокує ініціацію блювального рефлексу на рівні як аферентних кінцівок блукаючого нерва, так і рецепторів серотоніну, розташованих у центральних відділах нервової системи.

Ондансетрон виявляє седативну дію, але не викликає зміни пролактину у плазмі крові, не знижує психомоторну активність пацієнта.

Що стосується механізмів протиблювальної дії ондансетрону у післяопераційному періоді, то це питання недостатньо вивчене.

Фармакокінетика.

Біодоступність ондансетрону після внутрішнього прийому становить 60 %. В організмі він активно метаболізується, метаболіти виводяться з калом та сечею. Після перорального прийому максимальна концентрація досягається через півтори години. Зв’язок з білками плазми крові складає близько 73 %. Більша частина введеної дози метаболізується у печінці.

Період напіввиведення – 3-4 години; в осіб літнього віку – до 6-8 годин. Менше 10 % активної речовини виводиться із сечею у незмінному вигляді.

Дані дослідження метаболізму онданцентрону in vitro свідчать, що він є субстратом ферментів системи цитохрому Р450 печінки людини, включаючи CYP1A2, CYP2D6 і

CYP3A4. Метаболізм ондансетрону здійснюється частіше ферментом CYP3A4. Оскільки метаболізм ондансетрону може здійснюватися кількома ферментами системи цитохрому Р450, то при недостатності одного з ферментів сумарний кліренс ондансетрону суттєво не змінюється, оскільки недостача одного з ферментів буде компенсована іншими ферментами системи метаболізму.

Условия хранения: Зберігати Зофетрон слід у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.

Общая информация

  • Форма продажи:
    по рецепту
  • Действующее в-о:
    Ондансетрон
  • Производитель:
    Фармасайнс Инк., Канада
  • Фарм. группа:
    Противорвотные лекарственные средства

Код ATX

  • Пищеварительный тракт и обмен веществ
  • Противорвотные препараты
  • Противорвотные препараты
  • Антагонисты серотонина
  • Ондансетрон
Описание препарата «Зофетрон» на данной странице является упрощенной и дополненной версией официальной инструкции по применению. Перед приобретением и использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с утверждённой производителем аннотацией.

Данные о лекарстве, представленные выше, были собраны из различных открытых источников, включая медицинские и фармакологические базы данных, научные исследования и публикации. Пожалуйста, обратите внимание, что эта информация предоставляется только в информационных целях и не заменяет консультацию с квалифицированным врачом или фармацевтом. Всегда следуйте инструкциям и рекомендациям, предоставленным вашим медицинским специалистом или указанным на упаковке лекарственного препарата.

Важно понимать, что данные о лекарствах постоянно обновляются и дополняются, поэтому рекомендуется проверять актуальность информации перед использованием лекарственных препаратов.

Данные о лекарстве включают, но не ограничиваются следующими аспектами:

  • 1. Наименование лекарственного препарата: Указывается официальное название препарата, а также возможные торговые названия, под которыми он может быть известен.
  • 2. Действующее вещество: Описывается химическое соединение или вещество, которое является основным активным компонентом препарата и обеспечивает его фармакологические свойства.
  • 3. Индикации: Указываются заболевания, состояния или симптомы, при которых рекомендуется применение лекарственного препарата.
  • 4. Дозировка и способ применения: Предоставляются рекомендации о дозировке, режиме приема и способе применения лекарственного препарата.
  • 5. Показания к применению: Описываются основные условия или факторы, при которых следует воздержаться от использования лекарственного препарата или проконсультироваться с врачом перед его применением.
  • 6. Противопоказания и предостережения: Указываются состояния, при которых применение лекарственного препарата может быть небезопасным или нежелательным. Также могут предоставляться рекомендации о предосторожностях и мероприятиях, которые следует принимать при использовании препарата.
  • 7. Побочные эффекты: Описываются возможные нежелательные эффекты, которые могут возникнуть при использовании лекарственного препарата.
  • 8. Взаимодействия с другими препаратами: Указываются возможные взаимодействия с другими лекарственными препаратами, пищей или напитками, которые могут повлиять на эффективность или безопасность препарата.

Эти данные помогают обеспечить общее представление о лекарственных препаратах, однако для получения точной и подробной информации всегда рекомендуется обращаться к надежным источникам, таким как официальные инструкции по применению, лекарственные справочники или консультации с медицинским специалистом.