ЗІННАТ™ (ZINNAT™)

фармакодинамічні властивості

Цефуроксиму аксетил є попередником цефуроксима, який відноситься до цефалоспоринових антибіотиків II покоління. Цефуроксим активний відносно широкого спектра збудників, включаючи штами, які продукують β-лактамази.

Цефуроксим виявляє стійкість до дії бактеріальних β-лактамаз, тому ефективний відносно ампіцилінрезистентних або амоксіцилінрезистентних штамів.

Бактерицидна дія цефуроксима пов’язано з придушенням синтезу клітинної стінки бактерій в результаті зв’язування з основними білками-мішенями.

Цефуроксим зазвичай активний in vitro відносно таких мікроорганізмів:

1. аероби грамнегативні: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Providencia spp.

2. аероби грампозитивні: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, стрептококи групи В (Streptococcus agalactiae).

3. анаероби: грампозитивні та грамнегативні коки, грампозитивні палички, грамнегативні палички , грамнегативні спірохети.

До цефуроксиму нечутливі такі мікроорганізми: Clostridium difficile, Pseudomonas spp., Campylobacter spp., Acinetobacter calcoaceticus, Listeria monocytogenes, резистентні до метициліну штами Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis, Legionella spp.

До цефуроксиму нечутливі деякі штами наступних видів:

Enterococcus (Streptococcus) faecalis, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Enterobacter spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Bacteroides fragilis.

Фармакокінетичні властивості

Поглинання. Після перорального введення цефуроксим аксетил всмоктується в ШКТ та швидко гідролізується в слизовій оболонці кишечника, вивільняючи цефуроксим у кров. Оптимальне поглинання досягається при прийомі препарату відразу після вживання їжі.

C_max в плазмі крові становлять 2,9 мкг/мл для дози 125 мг, 4,4 мкг/мл для дози 250 мг, 7,7 мкг/мл для дози 500 мг та 13,6 мкг/мл для дози 1000 мг та визначаються приблизно через 2,4 год після прийому препарату. Фармакокінетика цефуроксиму є лінійною протягом перорального дозування від 125 до 1000 мг. Після багатократного введення від 250 до 500 мг не спостерігалося кумуляції цефуроксиму.

Розподіл. Зв`язування з білками у плазмі крові становило 33-50% в залежності. Після введення однократної дози 500 мг цефуроксим аксетилу, очевидний обсяг розподілу становив 50 л (CV% = 28%). Концентрації цефуроксиму вище MIC, зазначені для найбільш поширених патогенів, можуть бути досягнуті в мигдалинах, тканинах синусів, слизовій оболонці бронхів, кістках, плевральній рідині, синовіальній рідині, інтерстиціальній рідині, жовчі, мокроті та рідині. Під час запалення мозкових оболонок цефероксим проникає через ГЕБ.

Біотрансформації. Цефуроксим не метаболізується.

Виведення. Т_½ у плазмі крові становить від 1 до 1,5 год. Цефуроксим виводиться з допомогою клубочкової фільтрації. Нирковий кліренс становить порядку 125-148 мл/хв/1,73 м².

• гострий стрептококовий тонзиліт та фарингіт;
• гострий бактеріальний синусит;
• гострий середній отит;
• загострення хронічного бронхіту;
• цистит;
• пієлонефрит;
• неускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
• лікування ранніх проявів хвороби Лайма.

препарат рекомендується приймати відразу після (таблетки) або під час їжі (суспензія).

Дорослі та діти з масою тіла ≥40 кг:

— гострий тонзиліт/фарингіт, гострий бактеріальний синусит — 250 мг 2 рази на добу;

— гострий середній отит — 500 мг 2 рази на добу;

— загострення хронічного бронхіту — 500 мг 2 рази на добу;

— цистит/пієлонефрит — 250 мг 2 рази на добу;

— неускладнені інфекції шкіри/м’яких тканин — 250 мг 2 рази на добу;

— хвороба Лайма — 500 мг 2 рази на добу (тривалість терапії від 10 до 21 дня).

Діти з масою тіла <40 кг:

— гострий тонзиліт/фарингіт, гострий бактеріальний синусит — 10 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 125 мг 2 рази на добу;

— середній отит або більш важкі інфекції у дітей у віці від 2 років — 15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу;

— цистит — 15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу;

— пієлонефрит — 15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу (тривалість терапії 10-14 днів);

— неускладнені інфекції шкіри/м’яких тканин — 15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу;

— хвороба Лайма — 15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза — 250 мг 2 рази на добу (тривалість терапії від 10 до 21 дня).

Дітям у віці від 3 міс та масою тіла <40 кг режим дозування розраховується за масою тіла або віком.

Дітям у віці від 3 міс до 18 років рекомендована доза становить 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу (максимальна добова доза — 250 мг). При середньому отиті або тяжких інфекціях доза становить 15 мг/кг маси тіла 2 рази на добу (максимальна добова доза — 500 мг).

підвищена чутливість до цефуроксиму або будь-якої з допоміжних речовин ЛЗ.

Пацієнти з відомою підвищеною чутливістю до цефалоспоринових антибіотиків.

Виражена підвищена чутливість (наприклад, анафілактична реакція) до інших беталактамних антибіотиків (пеніцилінів, карбапенемів та монобактамів) в анамнезі.

побічні ефекти цефуроксиму головним чином впливають на шлунково-кишковий тракт. Часто спостерігаються також алергічні реакції і підвищений ріст дріжджів. Нижче наведено перелік побічних ефектів за частотою:

1. загальні:

— підвищений ріст Candida;

— еозинофілія;

— головний боль;

— запаморочення;

— діарея, нудота, біль у животі;

— підвищення рівнів ферментів печінки.

2. нечасто:

— позитивний тест Кумбса;

— тромбоцитопенія;

— лейкопенія;

— висип;

— блювота.

3. з невідомою частотою:

— розмноження Clostridium difficile;

— гемолітична анемія;

— медикаментозна лихоманка;

— сироваткова хвороба;

— анафілаксія;

— реакція Яриша-Герксгеймера;

— псевдомембранозний коліт;

— жовтяниця;

— гепатит;

— кропив’янка;

— свербіж;

— мультиформна еритема;

— синдром Стівенса-Джонсона;

— токсичний епідермальний некроліз;

— ангіоневротичний набряк.

особливу обережність слід застосовувати у пацієнтів, які раніше мали алергічну реакцію на пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики, оскільки в таких випадках існує ризик перехресної алергії. Як і для всіх бета-лактамних антибіотиків, повідомлялося про серйозні та іноді летальні реакції підвищеної чутливості. При виникненні важких реакцій підвищеної чутливості необхідно негайно припинити лікування цефуроксимом та розпочати відповідні невідкладні процедури.

Перед початком лікування пацієнта слід ретельно обстежити з приводу важких реакцій гіперчутливості на цефуроксим, інші цефалоспорини або інші бета-лактамні антибіотики в анамнезі. Цефуроксим слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з легкою підвищеною чутливістю до інших бета-лактамних антибіотиків.

Повідомлялося про виникнення реакції Яриша-Герксгеймера у зв’язку з лікуванням бореліозу Лайма цефуроксим аксетилом. Пацієнтам слід порадити антибіотикотерапію хвороби Лайма.

Підвищений ріст нечутливих мікроорганізмів

Як і інші антибіотики, застосування цефуроксим аксетилу може призвести до посилення росту Candida. Тривале застосування також може призвести до збільшення росту інших нечутливих агентів (напр, ентерококів та Clostridium difficile), що може вимагати припинення лікування.

Як повідомлялося, майже всі антибіотики, включаючи цефуроксим, викликають випадки антибіотико-асоційованого коліту, тяжкість якого може бути від легкого ступеню до небезпечного для життя. Цей діагноз слід враховувати у пацієнтів, у яких розвивається діарея під час або відразу після лікування цефуроксимом.

Погіршення лабораторних діагностичних тестів

Розвиток позитивного тесту Кумбса у поєднанні з застосуванням цефуроксиму може вплинути на результат аналізів крові.

Рекомендовано використовувати глюкозооксидазний або гексокіназний метод для визначення глюкози в крові пацієнтів, які приймають цефуроксим аксетил, оскільки тести фероціаніду можуть давати хибнонегативні результати.

ЛЗ для зменшення шлункової кислоти, можуть впливати на біодоступність цефуроксим. Крім того, позитивний ефект, який має їжа на поглинання активного інгредієнта таким чином, може бути зменшений.

Цефуроксим впливає на кишкову флору.

В комбінації з пробенецидом, C_max цефуроксиму може значно збільшити, а Т_½ подовжується. Таким чином, супутнє лікування не рекомендується.

З іншими антибіотиками, такими як тетрациклін, еритроміцин, левоміцетин або сульфаніламіди, препарат не слід поєднувати, так як це може привести до антагоністичних ефектів, а з аміноглікозидами до синергетичного ефекту.

Так як цефуроксим виводиться майже повністю незмінним нирки, ниркова функція повинна бути перевірена і контролюватися, коли пацієнт приймає паралельно петльові діуретики, такі як фуросемід або етакринова кислота або потенційно нефротоксичні ЛЗ (антибіотики, аміноглікозиди, поліміксин В та колістин). Це також стосується пацієнтів літнього віку, у яких функція нирок обмежена.

передозування може призвести до неврологічних симптомів, включаючи енцефалопатію, судоми та кому.

Симптоми передозування можуть також виникати, якщо дозування не корегується належним чином у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Плазмовий рівень цефуроксиму може бути знижений гемодіалізом або перитонеальним діалізом.

при температурі до 30 °C.