ВОЛЮТАН - инструкция, состав, применение, дозировка, показания, противопоказания, отзывы

Дозировка:

Волютан раствор д/инф. 6 % по 400 мл в бутыл.

Состав:

діюча речовина: hydroxyethylstarch;1 мл розчину містить гідроксиетилкрохмалю (ГЕК) 200/0,5 – 60 мг; допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лекарственная форма:

раствор

Основные физико-химические свойства:

прозора або злегка опалесцентна рідина.

Производитель:

Новофарм-Биосинтез, ООО для Галичфарм, АО

Фармакотерапевтическая группа:

Кровозамінники та перфузійні розчини. Препарати гідроксиетильованого крохмалю.

Фармакологические свойства:

Фармакодинаміка. Волютан® - це колоїдний плазмозамінник, що містить 6 % ГЕК в ізотонічному розчині натрію хлориду. Волютан® - майже ізоонкотичний розчин, тобто збільшення об'єму плазми майже еквівалентно введеному об'єму препарату. Тривалість ефекту збільшення об'єму плазми залежить від величини середньої молекулярної маси (175000-225000 Да), молярного заміщення (0,45-0,55). Внаслідок внутрішньовенного гідролізу α-амілазою крові полімерів ГЕК утворюються молекули з меншою молекулярною масою, що не перевищують нирковий поріг та є онкотично активними до їх виведення нирками. ГЕК добре переноситься хворими і не спричиняє місцевоподразнюючих ефектів та імунотоксичної дії. ГЕК накопичується в клітинах ретикулоендотеліальної системи, але не чинить токсичної дії на печінку, легені, селезінку та лімфатичні вузли. Інфузія ГЕК 6 % відновлює порушену гемодинаміку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові (за рахунок зниження гематокриту), зменшує в'язкість крові, знижує агрегацію тромбоцитів та перешкоджає агрегації еритроцитів. При введенні препарату хворим із гіповолемією нормалізується об'єм циркулюючої крові та покращується гемодинамічна та серцева функції. Об'єм крові підтримується щонайменше протягом 6 годин.Фармакокінетика. Середній час перебування препарату Волютан® у плазмі становить 5-6 годин при 4 годинній інфузії 500 мл 10 % розчину пацієнтам зі здоровими нирками (тобто максимальне значення рівня ГЕК у плазмі зменшується вдвічі через 5-6 годин після закінчення інфузії). Завдяки добре керованому ефекту короткочасного досягнення об'єму (приблизно 3 години), а також сприятливим реологічним властивостям (пониження в'язкості крові та гематокриту, нормалізація підвищеної здатності тромбоцитів до агрегації) препарат Волютан® придатний як для поповнення об'єму протягом короткого та середнього періоду часу, так і для гемодилюції. ГЕК, порівняно з іншими плазмозамінниками, на короткий час відкладається у тканинах (головним чином у ретикулогістоцитарній системі (РГС)). Хоча через кілька місяців депонуючі вакуолі визначалися у клітинах РГС, даних про те, що завдається шкода функції РГС, немає. ГЕК безперервно розщеплюється амілазою сироватки крові та виводиться нирками. Через 24 години із сечею виводиться близько 70 % уведеного ГЕК і близько 10 % ще визначається у сироватці крові. При діалізі ГЕК виводиться недостатньо, і значимість його гемофільтрації достовірно не визначена.

Показания к применению:

Профілактика та лікування гіповолемії, спричиненої гострою крововтратою, у випадках, коли застосування тільки кристалоїдів вважається недостатнім, і шоку;передопераційна гемодилюція;терапевтична гемодилюція при переміжній кульгавості, ішемічному інсульті у гострій фазі, різкому нейросенсорному зниженні слуху.

Противопоказания:

Підвищена чутливість до гідроксиетилкрохмалю або до будь-якого іншого компонента препарату;гіперволемія;ниркова недостатність з олігурією або анурією (рівень креатиніну ³ 2 мг/дл);тяжкі порушення системи згортання крові;гемодіаліз;внутрішньочерепна кровотеча;гіпокаліємія, гіперхлоремія, гіпернатріємія;декомпенсована серцева недостатність;гіпергідратація, в тому числі набряк легень;стани дегідратації, у разі неохідності коррекції водно-електролітного балансу;при дефіциті фібриногену препарат слід застосовувати тільки при невідкладних станах, коли є ризик для життя, поки не буде можливості провести переливання крові;пацієнти з нирковою недостатністю чи пацієнти із замісною нирковою терапією, при тяжкій коагулопатії;пацієнти з сепсисом, опіками та критично хворі пацієнти із-за ризику ураження нирок та смерті.

Надлежащие меры безопасности при применении:

Лікарський засіб можна застосовувати тільки у тому випадку, коли пляшка не пошкоджена. Застосовувати тільки прозорі та злегка опалесцентні розчини.Лікарський засіб потрібно негайно використати після відкриття пляшки. Ні за яких умов відкриту пляшку з препаратом не можна зберігати з метою проведення подальшої інфузії. Невикористану кількість розчину препарату та інші непотрібні матеріали слід утилізувати відповідно до законодавства.

Особенности применения:

На сьогодні відсутні надійні дані щодо безпеки довгострокового застосування ГЕК у пацієнтів після хірургічних втручань і у пацієнтів з травмами. Перед призначенням ГЕК таким хворим, необхідно ретельно зважити очікувану користь та невизначеність щодо довгострокової безпеки, а також розглянути можливість альтернативного лікування. При появі перших ознак ураження нирок, застосування ГЕК необхідно негайно припинити. Про випадки необхідності проведення замісної ниркової терапії повідомлялося до 90 днів після інфузії ГЕК. Тому після застосування ГЕК у пацієнтів необхідно моніторувати функцію нирок. Застосування ГЕК слід негайно припинити при перших ознаках коагулопатії. У випадку повторного застосування слід ретельно контролювати показники згортання крові. Особливу обережність потрібно проявляти при призначенні препарату хворим із серцевою недостатністю, з порушенням функції нирок, хронічними захворюваннями печінки, геморагічним діатезом. Для запобігання розвитку анурії у хворих з дегідратацією перед початком застосування ГЕК для стимуляції діурезу необхідно провести терапію розчинами електролітів або глюкози та контролювати діурез під час інфузії препарату. При нестачі фібриногену крові в організмі рекомендується бути обережним. На початку терапії слід провести контроль рівня креатиніну у крові. У разі граничних показників креатиніну 106-177 мкмоль/л, що характерно для компенсованої ниркової недостатності, слід ретельно оцінити необхідність терапії та проводити частий контроль балансу рідини, а також показників затримки азотних шлаків нирками. Рекомендується контролювати рівень електролітів (наприклад натрію, калію, хлору) у крові. Після застосування ГЕК може підвищитися рівень амілази крові. При електрофорезі сечі із застосуванням ацетилцелюлози ГЕК спричиняє появу парапротеїноподібного артефакту, тому під час застосування ГЕК або кілька діб після його застосування потрібно використовувати альтернативні методи для діагностики парапротеїнурії, наприклад імунологічну фіксацію. Описаний взаємозв'язок між величиною дози та частотою появи свербежу при отоневрологічних захворюваннях, таких як різке нейросенсорне порушення слуху, шум у вухах та звукова травма. Тому у таких випадках рекомендується зменшити дозу максимум до 500 мл/добу і тим самим зменшити частоту появи свербежу. При застосуванні препарату потрібно контролювати функцію нирок та забезпечити введення достатньої кількості рідини в організм хворого. При шокових станах, в основному зумовлених втратою рідини та електролітів (тяжке блювання, понос), після початкового введення препарату терапію слід продовжувати із застосуванням збалансованого розчину електролітів. Високі дози препарату через ефект розрідження призводять до зниження гематокриту, а також концентрації гемоглобіну та білка у крові. Показник гемоглобіну менше 10 г/л та гематокриту менше 27 % вважаються критичними. Починаючи з показника загального білка

Дополнительные данные