ВІПРАТОКС - інструкція, склад, застосування, дозування, показання, протипоказання, відгуки

діючі речовини: отрута гюрзи 16 МОД, саліцилова кислота, камфора рацемічна, ялицева олія;

1 г лініменту містить отрути гюрзи 16 МОД 0,0176 мг, саліцилової кислоти 10 мг, камфори рацемічної 30 мг, ялицевої олії 30 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, олія соняшникова, парафін білий м'який, гліцерин, емульгатор Т-2, вода очищена.

Лінімент білого кольору з характерним запахом камфори та ялицевої олії.

Фармакодинаміка.

Основною діючою речовиною Віпратоксу є отрута гюрзи (Venenum Macroviperае lebetina), що містить фосфоліпазу, фосфодіестеразу, гіалуронідазу та інші активні речовини.

Дія препарату зумовлена токсинами, які містить отрута гюрзи.

Постсинаптичні нейротоксини, які специфічно блокують Н-холінорецептори субсинаптичної мембрани скелетної мускулатури і деяких відділів центральної нервової системи.

Пресинаптичні нейротоксини, які діють на пресинаптичні нервові закінчення та сприяють збільшенню виділення медіаторів.

Мембраноактивні нейротоксини (поліпептиди-кардіо та цитотоксини), які діють активно на мембрани клітин, у тому числі викликаючи їх деполяризацію.

Поряд зі специфічною дією, яка безпосередньо залежить від складових частин отрути, лікувальний ефект препарату пов'язаний з рефлекторними реакціями, які виникають у зв'язку з подразненням рецепторів шкіри, з впливом біогенних речовин, які утворюються при місцевій дії препарату, на тканини, з впливом на імунологічні реакції організму, а також зі стимуляцією системи «гіпофіз – надниркові залози». При місцевому застосуванні отрута гюрзи має подразнювальну та болезаспокійливу дію.

Саліцилова кислота при зовнішньому застосуванні має антисептичну, подразнювальну, відволікаючу та кератолітичну дію, сприяючи кращому проникненню діючих компонентів.

Ялицева олія завдяки високій ліпофільності легко проникає через епідерміс, подразнює закінчення чутливих нервів як поверхневих судин, так і судин більш глибше розташованих тканин.

Завдяки камфорі препарат проявляє місцевоподразнювальну, аналгезуючу та протизапальну дії та, збуджуючи чутливі нервові закінчення шкіри, покращує трофіку тканин.

Фармакокінетика.

Не вивчалась.

Для уникнення появи побічних ефектів необхідно заздалегідь нанести невелику кількість лініменту на шкіру для визначення індивідуальної чутливості до препарату.

Залежно від розміру поверхні болючої ділянки лінімент наносити невеликими порціями 5-10 г та ретельно втирати в шкіру 1-2 рази на добу до зникнення больового синдрому.

Курс лікування визначає лікар залежно від тяжкості перебігу захворювання та ефективності лікування.

При випадковому потраплянні на слизові оболонки мазь спричиняє сильне подразнення. Можливі алергічні реакції (свербіж, дерматит, лущення шкіри). Рекомендується припинити застосування лініменту та змити його залишки зі шкіри. У разі необхідності показане симптоматичне лікування.

Неправильне застосування.

Випадкове проковтування мазі може спричинити гастроінтестинальні симптоми, такі як блювання та діарея. Лікування симптоматичне.

При випадковому проковтуванні великої кількості мазі можуть проявлятися симптоми гострого отруєння, такі як нудота, блювання, біль у животі, головний біль, запаморочення, почуття жару/почервоніння, судоми, респіраторна депресія та кома.

Спостереження та лікування пацієнтів із тяжкими гастроінтестинальними або неврологічними симптомами отруєння симптоматичне. Не можна викликати блювання.