ВІКАЛІН - інструкція, склад, застосування, дозування, показання, протипоказання, відгуки

діючі речовини: вісмуту нітрат основний, магнію карбонат основний, натрію гідрокарбонат, кора крушини в порошку, кореневище аїру в порошку, рутин, келін;

1 таблетка містить вісмуту нітрату основного 350 мг, магнію карбонату основного 400 мг, натрію гідрокарбонату 200 мг, кори крушини в порошку 25 мг, кореневища аїру в порошку 25 мг, рутину 5 мг, келіну 5 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк, кислота стеаринова.

таблетки світло-коричневого кольору з малопоміт-ними вкрапленнями, з плоскою поверхнею, скошеними краями та рискою.

Фармакодинаміка.

Препарат чинить комплексну дію. Вісмуту нітрат основний, натрію гідрокарбонат та магнію карбонат чинять антацидну та в’яжучу дію, кора крушини (хоч і в малій дозі) сприяє проносному ефекту, рутин зменшує проникність капілярів, а кореневище аїру та келін забезпечують спазмолітичний ефект.

Фармакокінетика.

Дані відсутні

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Виражені порушення функції нирок.

Гастрит зі зниженою секреторною функцією шлунка.

Хронічні запальні процеси кишечнику та жовчного міхура.

Шлунково-кишкові кровотечі;гострі пропасні стани.

Не слід приймати антацидні препарати та вживати молоко за півгодини до і півгодини після прийому препарату, оскільки наявний шлунковий сік потрібен для формування захисного шару.

Тривале застосування сполук вісмуту не рекомендується через виникнення у рідкісних випадках енцефалопатії. При дотриманні рекомендованого режиму прийому препарату ризик виникнення цього побічного ефекту дуже малий, однак протягом прийому цього препарату не рекомендується приймати інші препарати, що містять вісмут.

Дорослим слід приймати по 1–2 таблетки 3 рази на добу, після їди, запиваючи ½ склянки теплої води. Таблетки перед прийомом рекомендується подрібнювати.

Тривалість лікування визначає лікар залежно від характеру та тяжкості захворювання.

Проявляється нудотою, блюванням, діареєю, розвитком метгемоглобінемії, набряком повік, ясен.

Лікування: симптоматичне.

З боку травного тракту: інколи спостерігається почастішання випорожнення, що припиняється при зменшенні дози; нудота, блювання, пігментація на язиці. Кал під час застосування препарату набуває темно-зеленого або чорного кольору.

З боку центральної нервової системи: головний біль.

З боку системи крові та лімфатичної системи: гемоглобінемія.

Загальні розлади: набряк ясен та повік.

Інші: алергічні реакції, включаючи кропив’янку, висипання, свербіж та набряки.

Вісмут.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: висипання, свербіж.

З боку травного тракту: забарвлення випорожнень у чорний або темно-зелений колір.

Кора крушини.

З боку травного тракту: дегідратація, зниження функції ферментів кишечнику, атонія товстого кишечнику, колікоподібний біль.

Лепехи кореневища.

З боку імунної системи: кропив’янка, висипання на шкірі, свербіж, набряки.

Під час лікування Вікаліном не слід приймати препарати, що містять вісмут, щоб запобігти зростанню кількості вісмуту в крові.

При застосуванні Вікаліну зменшується резорбтивна дія тетрациклінів, оскільки при взаємодії тетрациклінів з препаратами, що містять катіони магнію, утворюються комплекси, які погано всмоктуються.

Не слід одночасно застосовувати з алкалоїдами, глікозидами, ферментними препаратами та антибіотиками.

Препарат зменшує всмоктування похідних кумарину.

Можливе зменшення всмоктування інших лікарських засобів, які застосовують разом з Вікаліном. Тому проміжок часу між прийомами препаратів повинен становити не менше 2 годин.