РИНІТ-Д - інструкція, склад, застосування, дозування, показання, протипоказання, відгуки

діючі рнечовини:1 таблетка містить ранітидину гідро хлориду еквівалентно 150 мгранітидину, 10 мг домперидону;

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, карбоксим етилцелюлоза натрію, кальцію сульфат, етилцелюлоза, барвник, лактоза, метилпарабен, пропіл парабен, магніюстеарат, тальк очищений, крохмаль, натрію крохмальгліколят.

круглі двоопуклі таблетки, блакитного кольору, вкриті оболонкою;

Фармакодинаміка.

Ранітидин конкурентно пригнічує зв’язування гістамінуз Н₂ рецепторами і запобігає його дії. Завдяки цьому він пригнічує денну і нічну базальну секрецію і підвищену секрецію кислоти шлункового соку (наприклад під час їди). Ранітидин зменшує кислотність шлункового соку.

Домперидон – антагоніст рецепторів дофаміну, прокінетик, що має протиблювотні властивості. Його протиблювотна дія, зумовлена поєднанням периферичної (гастро кінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, яка знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром.

Домперидон підвищує тонус у нижньому відділі стравоходу, покращує антродуоденальну рухливість і прискорює випорожнення шлунка. Практично не впливає на шлункову секрецію.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому ранітидин швидко поглинається і досягає максимальної концентрації у плазмі через 2 - 3 год. Зв’язування з білками плазми становить 15%. Системна біодоступність становить 50%. Разова доза є ефективною протягом 12 год. Ранітидин метаболізується в печінці і виводиться, в основному, з сечею, а залишок з фекаліями. Період напів виведення ранітидину становить приблизно 2,5- 3 год у пацієнтів з нормальною функцією нирок і подовжується у пацієнтів знирковою недостатністю. Швидкість виведення ранітидину нирками пропорційна кліренсу креатиніну.

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще з досягненням максимальних рівнів уплазмі через 30 - 60 хв. Препарат інтенсивно метаболізується у стінці кишечнику та в печінці, що зумовлює його низьку біодоступність (приблизно 15%). Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. Їжа та одночасне застосування препаратів типу циметидин або натрію бікарбонат значно зменшують біодоступність домперидону. При застосуванні внутрішньо домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін. Зв’язування з білками крові становить 91 - 93%. Виводиться нирками (31%) та фекаліями (66%). У незміненому вигляді виводиться лише незначний відсоток препарату (10% - з фекаліями і десь 1% - нирками). Період напів виведення зплазми після прийому разової дози становить 7 - 9 год, але може збільшуватися при тяжкій нирковій недостатності.

Риніт - Д призначається для лікування будь-яких захворювань, при яких необхідно зменшити секрецію кислоти шлункового соку та при комплексі диспептичних симптомів, зумовлених уповільненим випорожненням шлунка, шлунково-стравохідним рефлюксом:

- пептична виразка шлунка і дванадцяти палої кишки (лікування і профілактика рецидивів);

- гастроезофагеальний рефлюкс;

- профілактика стресових виразок і кровотечі, пов’язаної зі стресовою виразкою;

- синдром Золлінгера-Еллісона та інші стани з підвищеною секрецією кислоти;

-не виразкова диспепсія;

-хронічний гастрит з підвищеною кислотністю шлункового соку.

З обережністю призначається препарат хворим з порушенням функції нирок. Перед початком лікування необхідно виключити можливість наявності злоякісних новоутворень у шлунку.

Треба обережно призначати пацієнтам із захворюванням печінки, тому що препарат метаболізується в печінці.

У разі тяжкого порушення функції нирок зростає біодоступність ранітидину.

У пацієнтів з порфірією ранітидин може спричинити загострення хвороби.

Пацієнти, схильні до порушень серцевого ритму, повинні з обережністю використовувати препарат.

Тривалість лікування:
- не виразкова диспепсія – 6 тижнів,
- дуоденальна виразка і доброякісна виразка шлунка – від 4 до 8 тижнів,
- рефлюкс-езофагіт – від 6 до 12 тижнів.

Малоймовірно, що вживання надмірної кількості таблеток може спричинити клінічно значиму інтоксикацію.

Зазвичай препарат переноситься добре, але іноді спостерігались окремі випадки спазмів кишечнику, які швидко минали.

Дуже рідко спостерігаються порушення серцевого ритму, підвищена активність трансамінази печінки, гепатит, артралгія і міалгія, втомлюваність, сонливість, вертиго, зміни в показниках лабораторних аналізів крові (лейкопенія, тромбоцит опенія) та психічні порушення (збудження, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації). Ці побічні явища минають спонтанно і повністю після припинення лікування.

Вкрай рідко спостерігались алергічні реакції, такіяк шкірні висипання, нечіткість зорового сприйняття.

Риніт - Д комбінований засіб, тому слід звертати увагу на взаємодію з іншими лікарськими засобами як з ранітидином, так і з домперидоном.

Антациди можуть заважати поглинанню ранітидину та домперидону, тому їх слід вживати через 1 год після прийому препарату.

Ранітидин зменшує кислотність шлункового соку. Ліки, поглинання яких залежить від кислотності шлункового соку (наприклад ітраконазолу та кетоконазолу), треба приймати, як мінімум, за 2 год до прийому ранітидину. При одночасному застосуванні з сукралфатом зменшується абсорбція ранітидину, тому перерви при їх застосуванні повинні становити не менше 2 год.

Ранітидин може посилити дію толазоліну.

Ранітидин можна використовувати паралельно з ліками, призначеними для знищення H.pylori, такимияк амоксициклін або метронідазол.

Під час терапії ранітидином можуть спостерігатися псевдо позитивні тести на білок у сечі, які проводяться за допомогою індикаторних папірців (наприклад Мультистикс).

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію домперидону.

Ранітидин збільшує AUC та концентрацію метопрололу в сироватці крові (відповідно 80 та 50%), період напів виведення метопрололупідвищується.