ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинамічні параметри. Фенілефрин — симпатоміметичний амін прямої дії, хімічно пов’язаний з адреналіном і ефедрином, володіє потужною судинозвужувальною властивістю. Фенілефрин є агоністом постсинаптичних α1-адренергічних рецепторів. Активація α1-рецептора активує Gq-білки, що приводить до внутрішньоклітинної стимуляції фосфоліпаз C, A2 і D і подальшої мобілізації Ca2+ із внутрішньоклітинних запасів, активації шляхів мітоген-активованої кінази і кінази PI3 з подальшою вазоконстрикцією. Локальний ефект фенілефрину реалізується за рахунок впливу на α1-адренорецептори гладких м’язів периферичних судин.

Фенілефрин, введений ректально, зменшує свербіж, печіння, подразнення і набряк, спричинені гемороєм.

Фармакокінетичні параметри. Інактивація фенілефрину відбувається за допомогою тканинної моноаміноксидази, екскретуються неактивні метаболіти зі слизом та з сечею (у невеликій кількості).

ПОКАЗАННЯ

  • геморой (зовнішній та внутрішній);
  • мікротравми, тріщини, ерозії анального каналу;
  • pruritus ani.

ЗАСТОСУВАННЯ

дітям віком >12 років та дорослим до 4 разів на добу (після кожного акту дефекації, зранку та на ніч) після проведення гігієнічних процедур по 1 супозиторію per rectum або нанести мазь на уражені ділянки в достатній кількості через прикріплений до тюбика аплікатор, з якого зняли захисний ковпачок. Після застосування аплікатор ретельно промити та помістити в захисний ковпачок.

Курс терапії: супозиторії ― 7–14 днів, мазь ― до усунення проявів хвороби.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

  • гіперчутливість до будь-якого компонента препарату;
  • виражена АГ;
  • аритмія (тахісистолічна форма);
  • серцева недостатність (стадія декомпенсації);
  • порушення проведення імпульсу по провідній системі серця;
  • порушення функції нирок та печінки тяжкого ступеня;
  • гіпертиреоз;
  • панкреатит (гострий);
  • поєднане застосування з інгібіторами моноаміноксидази (чи період 15 днів після припинення терапії зазначеними лікарськими засобами);
  • тромбоемболічна хвороба;
  • зменшення вмісту гранулоцитів у периферичній крові.

ПОБІЧНА ДІЯ

  • рефлекторне зниження ЧСС (<60 уд./хв), порушення серцевого ритму, АГ;
  • посилення проявів тиреотоксикозу;
  • алергічні реакції (зокрема на інші симпатоміметичні засоби): свербіж, висипання, набряк Квінке, спазм гладких м’язів стінки бронхів;
  • контактний дерматит;
  • припливи крові до обличчя, цефалгія, запаморочення, тремор, інсомнія, знервованість, відчуття страху;
  • локально — подразнення, свербіж, почервоніння, висипання, набряк, помірний біль/печіння при пошкодженні або геморагії з анального каналу.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

необхідна додаткова консультація лікаря, якщо стан хворого погіршився чи наявні суттєві кров’янисті виділення з ануса, чи тривалість симптоматики перевищує 1 тиж.

Застосовують обережно у пацієнтів з АГ, кардіоваскулярними захворюваннями або патологією судин головного мозку, гіпертиреоїдизмом, глаукомою (закритокутова форма), цукровим діабетом (рекомендований ретельний контроль глікемії).

Можливе посилення порушень сечовипускання у хворих на гіперплазію передміхурової залози.

У пацієнтів з порушенням сечовипускання або гепатитом Реліф ректальні супозиторії/мазь застосовують після ретельного аналізу балансу позитивних ефектів та ризику застосування препарату.

Не перевищують рекомендованої дози (як виняток — за рекомендацією лікаря).

Застосовувати не можна, якщо пластикова оболонка супозиторію/захисне покриття тюбика з маззю відсутнє чи пошкоджене.

У період вагітності та годування грудьми застосовують у разі ретельної оцінки перевищення користі лікування для матері над можливими ризиками для плода/дитини.

На швидкість реакцій при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами не впливає.

Не застосовують у дітей віком до 12 років.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

поєднано не застосовують з іншими вазоконстрикторними засобами (незважаючи на шлях їх введення) та блокаторами β-адренергічних рецепторів.

Обережно застосовують із протиаритмічними засобами, серцевими глікозидами та гормонами щитоподібної залози.

Поєднане застосування ректальних супозиторіїв/мазі Реліф із препаратами, які посилюють екскрецію калію з організму, може призвести до зменшення вираженості судинозвужувального ефекту фенілефрину та до надмірного зниження вмісту калію в крові.

При поєднаному застосуванні із симпатоміметичними засобами ймовірна надмірна стимуляція ЦНС, судомні напади.

Парафін у складі допоміжних інгредієнтів мазі ректальної може погіршити міцність та, відповідно, безпеку застосування латексних виробів.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

Про випадки передозування невідомо.

При застосуванні тривалий час або в надмірних дозах може розвинутися АГ, кардіалгія, пальпітація, диспное, набряк легень (несерцевого походження), збудження, судоми, диссомнія, тривога, дратівливість, психози з галюцинаціями, параноя, астенія, повна відсутність апетиту при об’єктивній потребі організму в харчуванні, нудота, блювання, зменшення кількості сечі, яку виділяють нирки, ішурія, гіперемія обличчя, похолодіння кінцівок, парестезії, гіперчутливість, підвищення рівня глюкози у крові, зниження рівня калію в крові, послаблення притоку крові до життєво важливих органів. Терапія симптоматична.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

у недоступному для дітей місці при температурі ≤25 °С.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ


Внимание: Эта статья опубликована исключительно в ознакомительных целях. Информация не является медицинской рекомендацией и не побуждает к каким-либо действиям. Перед применением любых препаратов или методов лечения обязательно проконсультируйтесь с врачом.

Отказ от ответственности: Все материалы на этом сайте защищены авторскими правами. Перепечатка и использование информации разрешены только с указанием источника. Вся информация носит информационный характер и не является заменой консультации с профессионалами в области медицины. Использование материалов допускается только с соблюдением возрастных ограничений, если таковые предусмотрены.