ІНСТРУКЦІЯ МОЗ
ПЕНТАСА гранули пролонгованої дії 2 г
ПЕНТАСА (PENTASA)
ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу
Склад
діюча речовина: месалазин;
1 пакетик містить месалазину 1 г або 2 г;
допоміжні речовини: повідон, етилцелюлоза.
Лікарська форма
Гранули пролонгованої дії.
Основні фізико-хімічні властивості: циліндричні гранули від біло-сірого до світлого біло-коричневого кольору.
Фармакотерапевтична група
Протизапальні засоби, що застосовуються при захворюваннях кишечнику. Кислота аміносаліцилова та подібні засоби.
Код АТХ
A07E C02.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Месалазин є активним компонентом сульфасалазину, який застосовується для лікування виразкового коліту і хвороби Крона.
Клінічні дослідження свідчать, що терапевтичні властивості месалазину при пероральному та ректальному застосуванні більше зумовлені його місцевою дією на запалені ділянки кишечнику, аніж системним ефектом.
У пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику спостерігаються міграція лейкоцитів, аномальна продукція цитокінів, збільшення продукції метаболітів арахідонової кислоти (особливо лейкотрієнів В4), підвищення концентрації вільних радикалів у запальних тканинах кишечнику.
Фармакологічний ефект месалазину у дослідженнях in vitro та in vivo полягає у пригніченні хемотаксису лейкоцитів, зменшенні продукування цитокінів і лейкотрієнів і нейтралізації вільних радикалів. Механізм дії месалазину не визначений.
Порівняльний аналіз 9 неекспериментальних досліджень (3 групових досліджень і 6 досліджень методом випадок-контроль) 334 випадків колоректального раку і 140 випадків дисплазії серед 1932 пацієнтів з виразковим колітом продемонстрував, що у пацієнтів, які проходять лікування месалазином, ризик виникнення колоректального раку зменшився на 50%, а також показав комбінований клінічний результат для колоректального раку і дисплазії. Зменшення ризику виникнення колоректального раку залежить від дозування, про що свідчить порівняльний аналіз досліджень щоденних записів дозувань, згідно з якими месалазин ≥ 1,2 г/день має хемопревентивну дію. Крім того, хемопрофілактика пов’язана з постійним прийомом месалазину. Нарешті, було виявлено, що підтримуюче лікування месалазином зменшує ризик виникнення колоректального раку.
Дія месалазину, виявлена за допомогою експериментальних моделей і біопсії пацієнтів, підтверджує роль препарату в запобіганні колоректального раку, спричиненого виразковим колітом, а також у зниженні кількості пов’язаних і не пов’язаних із запальним процесом сигнальних шляхів, задіяних у розвитку колоректального раку, спричиненого колітом.
Фармакокінетика.
Гранули месалазину вкриті етилцелюлозою. Після застосування та розчинення месалазин поступово вивільняється з кожної мікрогранули під час пасажу таблетки шлунково-кишковим трактом від дванадцятипалої до прямої кишки за будь-яких значень рН кишкового середовища. Через годину після перорального застосування препарату мікрогранули виявляються у дванадцятипалій кишці незалежно від вживання їжі. Середній час пасажу кишечником у здорових добровольців становить 3–4 години.
Біотрансформація. Месалазин перетворюється на N-ацетил-месалазин (ацетил-месалазин) як пресистемно у слизовій оболонці кишечнику, так системно в печінці. Незначне ацетилювання здійснюється за участю бактерій товстого кишечнику, в результаті чого утворюється N-ацетил-5-аміносаліцилова кислота. Ацетилювання месалазину, очевидно, не пов’язане з індивідуальними особливостями фенотипу пацієнта. Також вважається, що ацетил-месалазин є клінічно та токсикологічно неактивним.
Всмоктування. Від 30 до 50% препарату при пероральному застосуванні всмоктується в тонкому кишечнику. Вже через 15 хвилин після введення месалазин визначається в плазмі крові. Максимальна концентрація месалазину в плазмі крові відзначається через 1–4 години після застосування препарату. Концентрація месалазину в плазмі поступово знижується і вже через 12 годин після застосування не визначається. Крива концентрації ацетил-месалазину в плазмі має такий самий характер, але в цілому для нього характерні вищі концентрації й повільніша елімінація. Метаболічне співвідношення в плазмі ацетил-месалазину до месалазину становить від 3,5 до 1,3 після перорального введення 500 мг 3 рази на день і 2 г 3 рази на день відповідно, що відображає насичене залежне від дози ацетилування.
Середні стабільні концентрації месалазину в плазмі крові становлять 2 мкмоль/л, 8 мкмоль/л і 12 мкмоль/л після прийому 1,5, 4 і 6 г на добу відповідно. Для ацетил-месалазину ці концентрації становлять відповідно 6 мкмоль/л, 13 мкмоль/л і 16 мкмоль/л. Проходження й вивільнення месалазину після перорального введення не залежать від прийому їжі, оскільки системне всмоктування буде знижене.
Розподіл. Месалазин і ацетил-месалазин не проникають через гематоенцефалічний бар’єр. Зв’язування месалазину з білками плазми становить приблизно 50%, а ацетил-месалазину — приблизно 80%.
Виведення. Період напіввиведення месалазину з плазми крові становить приблизно 40 хвилин, а ацетил-месалазину — приблизно 70 хвилин. Зважаючи на те, що месалазин постійно вивільнюється при проходженні через шлунково-кишковий тракт, визначити період напіввиведення після перорального застосування препарату неможливо. Досліди показали, що месалазин досягає стабільної концентрації після перорального застосування впродовж 5 днів.
Месалазин і ацетил-месалазин виводяться із сечею й фекаліями; із сечею виводиться переважно ацетил-месалазин.
Клінічні характеристики
Показання
Виразковий коліт.
Хвороба Крона.
Протипоказання
Гіперчутливість до месалазину, до будь-якого з компонентів препарату або до саліцилатів, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, геморагічний діатез.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Під час комплексного лікування препаратом Пентаса та азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном у деяких дослідженнях було виявлено більшу частоту мієлосупресивних ефектів, що нібито свідчить про наявність взаємодії, однак механізм взаємодії встановлений не повністю. Рекомендується проводити регулярний контроль рівня лейкоцитів, а режим дозування тіопуринів слід відкоректувати.
Докази того, що месалазин може знизити антикоагуляційну дію варфарину, слабкі.
Можливе посилення гіпоглікемічної дії похідних сульфонілсечовини, токсичної дії метотрексату. Активність фуросеміду, спіронолактону, сульфаніламідів, рифампіцину, урикозуричних препаратів (пробенециду та сульфінпіразону) може слабшати. Месалазин можливо здатний потенціювати небажану дію глюкокортикоїдів на слизову оболонку шлунку, може зменшувати всмоктування дигоксину.
Особливості застосування
Препарат Пентаcа (5-аміносаліцилова кислота) можна призначати з обережністю більшості пацієнтів, які мають алергічні реакції до сульфасалазину або ризик розвитку алергії до саліцилатів; слід вести ретельне спостереження при лікуванні таких пацієнтів.
У разі гострих симптомів: судом, абдомінального болю, гарячки, нестримного головного болю або висипу — потрібно негайно припинити лікування.
Необхідно з обережністю застосовувати препарат при порушенні функції нирок або печінки легкого та помірного ступеня тяжкості. Слід до початку та протягом курсу лікування контролювати функціональні показники печінки (АЛТ та АСТ). Необхідно регулярно контролювати функцію нирок, а саме вимірювати рівень креатиніну в сироватці крові (особливо в початковій фазі лікування). Перед початком і під час лікування на розсуд лікаря необхідно перевірити стан сечі (за допомогою тесту-смужки). Порушення функції нирок у пацієнта під час лікування може бути спричинене нефротоксичною дією месалазину. Одночасне застосування відомих нефротоксичних засобів, таких як нестероїдні протизапальні засоби та азатіоприн, можуть підвищувати ризик виникнення побічних реакцій з боку нирок.
Пацієнти з порушенням функції дихання, особливо з астмою, повинні знаходитися під наглядом лікаря протягом усього курсу лікування.
При підозрі на розвиток міокардиту чи перикардиту або в разі зміни складу крові лікування слід негайно припинити. Перед початком та протягом лікування лікар на свій розсуд може рекомендувати проведення аналізу крові.
Аналізи рекомендується робити перед початком лікування, через 2 тижні і в подальшому 2–3 рази з інтервалом 4 тижні. Якщо результати досліджень у межах норми, періодичні дослідження можна проводити кожні три місяці або при появі симптомів ураження.
При супутньому застосуванні месалазину з азатіоприном або 6-меркаптопурином зростає ризик змін у складі крові. При підозрі на такі реакції лікування слід припинити.
Пацієнтам літнього віку немає потреби зменшувати дозування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Відомо, що месалазин проникає крізь плацентарний бар’єр. Концентрація препарату в плазмі в пуповині становить приблизно одну десяту від концентрації в материнській плазмі. У пуповинній і материнській плазмі виявляються однакові концентрації метаболіту ацетил-месалазину. Експериментальні дослідження на тваринах не виявили ані тератогенної, ані мутагенної дії. Обмежені відомості про застосування даної речовини вагітними жінками не дають змоги оцінити можливу токсичну дію.
Препарат Пентаса не рекомендовано приймати під час вагітності, окрім випадків нагальної потреби.
Були повідомлення про порушення з боку системи крові (панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія) у новонароджених, матері яких застосовували месалазин. Лише в одному випадку після тривалого застосування упродовж вагітності месалазину у високій дозі (2–4 г перорально) повідомлялося про ниркову недостатність у новонародженого.
Месалазин потрапляє в грудне молоко. Концентрація месалазину в грудному молоці нижча, ніж у крові матері, тоді як метаболіт, що утворюється — ацетил-месалазин — з’являється в молоці в таких самих або більших концентраціях.
Дані щодо перорального застосування препарату під час годування груддю обмежені. Контрольовані дослідження дії препарату Пентаса під час годування груддю не проводилися. Не можна виключати реакцій гіперчутливості, таких як діарея, у немовлят. Якщо у грудної дитини розвинеться діарея, годування груддю слід припинити.
Препарат Пентаса можна приймати під час годування груддю, але лише у разі, коли, на думку лікаря, потенційна користь для матері перевищує ймовірний ризик для дитини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. У разі розвитку побічних ефектів з боку нервової системи (запаморочення) слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози
| Дорослі Індивідуальне дозування. | ||
| Виразковий коліт | Хвороба Крона | |
| Стадія загострення | До 4 г месалазину 1 раз на добу або за кілька прийомів. | До 4 г месалазину на добу за кілька прийомів. |
| Підтримуюча терапія | Рекомендується прийом 2 г месалазину 1 раз на добу. | До 4 г месалазину на добу за кілька прийомів |
| Діти (≥ 6 років) Індивідуальне дозування. Є лише обмежені документальні дані щодо ефективності для дітей віком 6–18 років. | ||
| Виразковий коліт | Хвороба Крона | |
| Стадія загострення | Початкова доза — 30–50 мг/кг/добу за кілька прийомів. Максимальна доза — 75 мг/кг/добу за кілька прийомів. Загальна доза — не більше 4 г/добу (максимальна доза для дорослих). | |
| Підтримуюча терапія | Початкова доза — 15–30 мг/кг/добу за кілька прийомів. Загальна доза — не більше 2 г/добу (рекомендована доза для дорослих). | Початкова доза — 15–30 мг/кг/добу за кілька прийомів. Загальна доза — не більше 4 г/добу (рекомендована доза для дорослих). |
Взагалі рекомендується дітям з масою тіла до 40 кг приймати половину дози для дорослих і дітям із масою тіла понад 40 кг — звичайну дозу для дорослих.
Інше лікування повинно бути призначено пацієнтам з хворобою Крона, які не реагували на добову дозу до 4 г месалазину протягом 6 тижнів, і пацієнтам з хворобою Крона у разі спалаху захворювання, незважаючи на підтримуючу терапію 4 г месалазину на добу.
Вміст пакетика потрібно висипати в рот та запити водою. Не розжовувати.
Важливо регулярно приймати препарат, щоб досягнути оптимального ефекту.
Діти. Протипоказано застосовувати дітям віком до 6 років.
Передозування
З огляду на унікальну лікарську форму у вигляді гранул пролонгованої дії та специфічні фармакокінетичні властивості месалазину системний ефект має лише незначна частина активної речовини, тому не слід очікувати розвитку симптомів передозування навіть при високих дозах застосування препарату.
Загалом, симптоми мають відповідати симптомам отруєння солями саліцилової кислоти: кислотно-лужна інтоксикація, гіпервентиляція легенів, зневоднення, спричинене потінням і блюванням, гіпоглікемія.
Лікування симптоматичне: відновлення кислотно-лужного балансу залежно від ситуації і заміщення втрати електролітів при змішаному алкалозі/ацидозі; поповнення об’єму рідини, втраченої внаслідок надмірного потовиділення і блювання; при гіпоглікемії — введення глюкози. Крім того, зрошення шлунка і внутрішньовенне переливання електролітів для підвищення діурезу. Ретельний контроль функції нирок.
Побічні реакції
Побічні реакції, що найчастіше спостерігалися у ході клінічних досліджень: діарея, нудота, абдомінальний біль, головний біль, блювання та висип. Інколи зустрічаються реакції гіперчутливості та медикаментозна гарячка.
Можливий розвиток таких побічних реакцій: стоматити, протеїнурія, гематурія, свербіж, дерматози, слабкість, паротит, зменшення продукування слізної рідини.
Частоту побічних ефектів, про які повідомлялося під час проведення клінічних досліджень та протягом постмаркетингового спостереження, визначено таким чином:
поширені (від ≥ 1% до <10%), непоширені (від ≥ 0,1% до <1%), рідкісні (від ≥ 0,01% до <0,1%), дуже рідкісні (від <0,01%).
Порушення з боку системи крові і лімфатичної системи: дуже рідкісні — еозинофілія (як складова алергічної реакції), анемія, апластична анемія, лейкопенія (включаючи гранулоцитопенію та нейтропенію), тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія.
Порушення з боку імунної системи: дуже рідкісні — панколіт, окремі випадки — реакції гіперчутливості.
Порушення з боку нервової системи: поширені — головний біль, рідкісні — запаморочення, дуже рідкісні — периферична нейропатія, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія (у дітей у пубертатному періоді).
Порушення з боку серця: рідкісні — міокардит*і перикардит*.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідкісні — алергічні та фібротичні зміни з боку легень (включаючи задишку, кашель, бронхоспазм, алергічний альвеоліт, легеневу еозинофілію, інтерстиціальне захворювання легень, легеневу інфільтрацію, пневмоніт, еозинофільну пневмонію).
Порушення з боку кишково-шлункового тракту: поширені — діарея, біль у животі, нудота, блювання, рідкісні — підвищений рівень амілази (в крові і/чи сечі), гострий панкреатит*, метеоризм, дуже рідкісні — загострення симптомів коліту.
Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів: дуже рідкісні — підвищений рівень ферментів печінки, параметрів холестазу і білірубіну, гепатотоксичність (включаючи гепатит*, холестатичний гепатит, цироз, печінкову недостатність).
Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені — висип (включаючи кропив’янку, еритематозний висип), рідкісні — реакції фотосенсибілізації, дуже рідкісні — алопеція, набряк Квінке.
Порушення з боку опорно-рухової системи і сполучної тканини: дуже рідкісні — міалгія, артралгія, реакції, подібні до червоного вовчака.
Порушення з боку нирок і сечовидільної системи: дуже рідкісні — порушення функції нирок (включаючи інтерстиціальний нефрит* (гострий та хронічний), нефротичний синдром, ниркова недостатність (гостра та хронічна)), знебарвлення сечі, ниркова недостатність, яка може зникати при відміні препарату.
Порушення з боку статевих органів: дуже рідкісні — олігоспермія (оборотна).
Загальні розлади: окремі випадки медикаментозної гарячки.
* Механізм розвитку міокардиту, перикардиту, панкреатиту, нефриту і гепатиту у зв'язку з застосуванням месалазину невідомий; він може мати алергічну етіологію.
Слід зазначити, що деякі з цих розладів можна пояснити самим запаленням кишечнику.
Термін придатності
2 роки.
Умови зберігання
Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка
По 50, 100 або 150 пакетиків з гранулами по 1 г у картонній коробці.
По 60 пакетиків з гранулами по 2 г у картонній коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
Відповідальний за випуск серії:
Феррінг ГмбХ, Німеччина/Ferring GmbH, Germany.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
Вітланд 11, Постфаш 21 45, Д-24109 Кіль, Німеччина/Wittland 11, Postfach 21 45, D-24109 Kiel, Germany.
ПЕНТАСА (PENTASA®)
ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу
Затверджено МОЗ Украiни від 2016-07-19 р. № 730. Р.п. № UA/4990/02/01
Склад
діюча речовина: месалазин;
1 таблетка містить месалазину 500 мг;
допоміжні речовини: повідон, етилцелюлоза, магнію стеарат, тальк, целюлоза мікрокристалічна.
Лікарська форма
Таблетки пролонгованої дії.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки з вкрапленнями від біло-сірого до блідо-коричневого кольору. З фаскою, рискою та тисненням «500» і «mg» по обидві сторони риски з одного боку таблетки, і «PENTASA» з іншого боку таблетки. Діаметр: 13,5 мм.
Фармакотерапевтична група
Протизапальні засоби, що застосовуються при захворюваннях кишечнику.
Код АТХ
А07Е С02.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Месалазин є активним компонентом сульфасалазину, який застосовують для лікування виразкового коліту і хвороби Крона.
Клінічні дослідження свідчать, що терапевтичні властивості месалазину при пероральному та ректальному застосуванні зумовлені його місцевою дією на запалені ділянки кишечнику, аніж системним ефектом.
У пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику спостерігаються підвищена міграція лейкоцитів, аномальне продукування цитокінів, збільшення продукування метаболітів арахідонової кислоти (особливо лейкотрієнів В4), підвищення концентрації вільних радикалів у запалених тканинах кишечнику.
Фармакологічний ефект месалазину у дослідженнях in-vitro та in-vivo полягає у пригніченні хемотаксису лейкоцитів, зменшенні продукування цитокінів і лейкотрієнів і нейтралізації вільних радикалів. Механізм дії месалазину не визначений.
Порівняльний аналіз 9 неекспериментальних досліджень (3 групових дослідження і
6 досліджень методом випадок-контроль) 334 випадків колоректального раку і 140 випадків дисплазії серед 1932 пацієнтів з виразковим колітом продемонстрували, що у пацієнтів, які проходять лікування месалазином, ризик виникнення колоректального раку скоротився на 50%, а також показали комбінований клінічний результат для колоректального раку і дисплазії. Скорочення ризику виникнення колоректального раку залежить від дозування, про що свідчить порівняльний аналіз досліджень щоденних записів дозувань, згідно з якими месалазин має хемопревентивну дію ≥ 1,2 г/добу. Крім того, хемопрофілактика пов’язана з пожиттєвою дозою месалазину. Нарешті, було виявлено, що дотримання підтримуючого лікування месалазином скорочує ризик виникнення колоректального раку.
Дія месалазину, виявлена за допомогою експериментальних моделей і біопсії пацієнтів, підтверджує роль препарату у запобіганні колоректального раку, спричиненого виразковим колітом, а також зниженні кількості пов’язаних і не пов’язаних із запальним процесом сигнальних шляхів, задіяних у розвитку колоректального раку, спричиненого колітом.
Фармакокінетика.
Терапевтична дія месалазину в основному визначається його місцевим контактом з ділянкою запалення слизової оболонки кишечнику.
Пентаса, таблетки пролонгованої дії, являє собою мікрогранули месалазину, вкриті етилцелюлозою. Після прийому та розчинення месалазин поступово вивільняється з кожної мікрогранули під час проходження таблетки через шлунково-кишковий тракт, від дванадцятипалої до прямої кишки при будь-яких значеннях рН кишкового середовища. Через годину після перорального застосування препарату мікрогранули виявляються у дванадцятипалій кишці незалежно від вживання їжі. Середній час пасажу через кишечник у здорових добровольців становить 3–4 години.
Біотрансформація: месалазин перетворюється на N-ацетил-месалазин (ацетил-месалазин) як пресистемно у слизовій оболонці кишечнику, так і системно у печінці. Незначне ацетилювання здійснюється за участі бактерій товстого кишечнику. Ацетилювання месалазину, імовірно, не пов'язане з фенотипом ацетилування пацієнта. Також вважається, що ацетил-месалазин є клінічно та токсикологічно неактивним.
Абсорбція: від 30% до 50% препарату при пероральному застосуванні всмоктується у тонкому кишечнику. Вже через 15 хвилин після введення месалазин визначається у плазмі крові. Максимальна концентрація месалазину у плазмі крові визначається через
1–4 години після прийому препарату. Концентрація месалазину у плазмі крові поступово знижується, і вже через 12 годин після застосування не визначається. Крива концентрації ацетил-месалазину у плазмі має такий самий характер, але в цілому для нього характерні більш високі концентрації і більш повільна елімінація. Метаболічне співвідношення у плазмі ацетил-месалазину до месалазину становить 3,5 до 1,3 після перорального введення у дозі 500 мг 3 рази на добу і 2 г 3 рази на добу відповідно, що відображає дозозалежне ацетилування, яке у свою чергу, може бути зумовлено насиченням препаратом.
Середні стабільні концентрації месалазину у плазмі крові становлять 2 ммоль/л, 8 ммоль/л і 12 ммоль/л після 1,5, 4 і 6 г на добу відповідно. Для ацетил-месалазину ці концентрації становлять відповідно 6 ммоль/л, 13 ммоль/л і 16 ммоль/л. Проходження і вивільнення месалазину після перорального введення не залежить від прийому їжі, в той час як системне всмоктування знижується.
Розподіл: зв'язування месалазину з білками плазми становить приблизно 50%, а ацетил-месалазину — приблизно 80%.
Виведення: час напіввиведення месалазину становить приблизно 40 хвилин, ацетил-месалазину — приблизно 70 хвилин. У зв'язку з поступовим вивільненням месалазину із препарату під час пасажу через шлунково-кишковий тракт період напіввиведення після перорального введення не може бути визначений. Однак стан стійкої рівноваги досягається після прийому внутрішньо протягом 5 днів.
Месалазин та ацетил-месалазин виводяться із сечею і калом. У сечі присутній головним чином ацетил-месалазин.
У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок унаслідок зменшення швидкості виведення та збільшення системної концентрації месалазину може підвищуватися ризик ураження нирок.
Клінічні характеристики
Показання
Неспецифічний виразковий коліт від легкого до помірного ступеня тяжкості, хвороба Крона.
Протипоказання
Гіперчутливість до месалазину, до будь-якого з компонентів препарату або до саліцилатів. Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок. Виразка шлунка або дванадцятипалої кишки. Геморагічний діатез.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Одночасне лікування препаратом Пентаса та азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном у дослідженнях призводило до підвищення частоти мієлосупресивних ефектів; імовірно, існує взаємодія між зазначеними засобами. Механізм цієї взаємодії остаточно не з'ясований. Рекомендується регулярно контролювати рівень лейкоцитів та відповідним чином коригувати дози тіопуринів.
За непідтвердженими даними, месалазин може послаблювати антикоагулянтний вплив варфарину.
Можливе посилення гіпоглікемічної дії похідних сульфонілсечовини, токсичної дії метотрексату. Активність фуросеміду, спіронолактону, сульфаніламідів, рифампіцину, урикозуричних препаратів (пробенециду та сульфінпіразону) може слабшати. Месалазин можливо здатний потенціювати небажану дію глюкокортикоїдів на слизову оболонку шлунку, може зменшувати всмоктування дигоксину.
Особливості застосування
Більшість пацієнтів з непереносимістю або гіперчутливістю до сульфасалазину можуть застосовувати препарат Пентаса без ризику виникнення подібних реакцій. Проте, слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам з алергією на сульфасалазин (ризик алергії до саліцилатів).
У разі гострих симптомів непереносимості: спазми та гострий біль у животі, пропасниця, сильний головний біль та висип — лікування слід негайно припинити.
Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушеннями функції печінки.
До початку або під час лікування, на власний розсуд лікаря, слід контролювати функціональні показники печінки, такі як АЛТ або АСТ.
Препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю. Слід регулярно контролювати функцію нирок (наприклад, рівень сироваткового карбаміду, рівень сироваткового креатиніну, осадження сечі та концентрації метгемоглобіну), особливо на початку лікування. Необхідно визначити урологічний статус пацієнта (тест-смужки) до та під час лікування на власний розсуд лікаря. У пацієнтів, у яких протягом лікування розвивається порушення функції нирок, слід запідозрити месалазин-індуковану нефротоксичність.
Одночасне застосування інших препаратів з відомим нефротоксичним ефектом потребує частішого контролю функції нирок.
Пацієнтам з порушенням функції дихання, зокрема бронхіальною астмою, необхідно знаходитися під ретельним наглядом лікаря протягом курсу лікування.
Месалазин-індуковані реакції гіперчутливості з боку серця (міокардит та перикардит) виникають рідко. На тлі прийому месалазину дуже рідко відзначалися патологічні зміни з боку системи крові. Перед початком та протягом лікування лікар на свій розсуд може рекомендувати проведення аналізу крові з визначенням лейкоцитарної формули.
При супутньому лікуванні з азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном ризик виникнення патологічних змін з боку крові може збільшуватися. При наявності ознак або підозри щодо подібних побічних реакцій лікування слід припинити.
Рекомендується зробити додаткові аналізи крові та сечі через 14 днів після початку лікування, а потім додатково 2–3 аналізи з інтервалом у 4 тижні. Якщо результати у межах норми, наступні аналізи слід проводити кожні три місяці. Якщо виникають додаткові симптоми, ці аналізи необхідно провести негайно.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Відомо, що месалазин проникає крізь плацентарний бар'єр. Концентрація препарату у плазмі пуповинної крові становить приблизно одну десяту від концентрації в материнській плазмі. У пуповинній і материнській плазмі виявляються однакові концентрації метаболіту ацетил-месалазину.
У декількох неекспериментальних дослідженнях жодних тератогенних ефектів, а також жодних доказів значного ризику застосування людям не виявлено. Дослідження прийому перорального месалазину, що проводили на тваринах, не виявили прямих або непрямих шкідливих наслідків для вагітності, розвитку ембріона та плода, пологів або постнатального розвитку.
Були повідомлення про порушення з боку системи крові (панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія) у новонароджених, матері яких застосовували месалазин.
Лише в одному випадку після тривалого застосування упродовж вагітності месалазину у високій дозі (2–4 г перорально) повідомлялося про ниркову недостатність у новонародженого.
У період вагітності месалазин можна застосовувати тільки тоді, коли, на думку лікаря, потенційна користь для матері перевищує імовірний ризик для плода.
Годування груддю.
Месалазин проникає у грудне молоко. Концентрація месалазину у грудному молоці нижча, ніж у крові матері, тоді як метаболіт, що утворюється — ацетил-месалазин — з'являється в молоці в таких самих або більших концентраціях.
Дані щодо перорального застосування препарату у період годування груддю обмежені. Контрольованих досліджень дії препарату Пентаса під час годування груддю не проводили. Не можна виключити реакцій гіперчутливості, таких як діарея, у немовлят. Якщо у грудної дитини виникне діарея, годування груддю слід припинити.
Препарат Пентаса можна приймати в період годування груддю, але лише у разі, коли, на думку лікаря, потенційна користь для матері перевищує імовірний ризик для дитини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Месалазин не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Якщо під час лікування препаратом спостерігається запаморочення, слід утриматися від керування автотранспортом.
Спосіб застосування та дози
| Дорослі Індивідуальне дозування. | |||
| Виразковий коліт | Хвороба Крона | ||
| Стадія загострення | До 4 г месалазину 1 раз на добу або за кілька прийомів. | До 4 г месалазину на добу за кілька прийомів. | |
| Підтримуюча терапія | Рекомендується прийом 2 г месалазину 1 раз на добу. | До 4 г месалазину на добу за кілька прийомів | |
| Діти (≥ 6 років) Індивідуальне дозування. Є лише обмежені документальні дані щодо ефективності для дітей віком 6–18 років. | |||
| Виразковий коліт | Хвороба Крона | ||
| Стадія загострення | Початкова доза — 30–50 мг/кг/добу за кілька прийомів. Максимальна доза — 75 мг/кг/добу за кілька прийомів. Загальна доза — не більше 4 г/добу (максимальна доза для дорослих). | ||
| Підтримуюча терапія | Початкова доза — 15–30 мг/кг/добу за кілька прийомів. Загальна доза — не більше 2 г/добу (рекомендована доза для дорослих). | Початкова доза — 15–30 мг/кг/добу за кілька прийомів. Загальна доза — не більше 4 г/добу (рекомендована доза для дорослих). | |
Як правило, дітям з масою тіла менше 40 кг призначається половина дози для дорослих, а дітям з масою тіла понад 40 кг призначається повна доза для дорослих.
Таблетки приймати всередину, не розжовуючи. Для полегшення проковтування таблетку можна розчинити у 50 мл холодної води. Слід перемішати та одразу випити.
Тривалість лікування визначає лікар залежно від перебігу захворювання.
Діти. Не слід застосовувати препарат для лікування дітей віком до 6 років.
Передозування
Існує лише обмежений клінічний досвід передозування препарату Пентаса, який не вказує на наявність ниркової або печінкової токсичності. Специфічного антидоту немає, лікування має бути симптоматичним та підтримуючим. Надходили свідчення про вживання пацієнтами добових доз препарату до 8 г протягом місяця без виникнення будь-яких побічних ефектів.
Завдяки розробці гранул пролонгованої дії та специфічних фармакокінетичних властивостей месалазину отруєння не очікується навіть при прийомі препарату у великих дозах.
Загалом, симптоми мають відповідати симптомам отруєння солями саліцилової кислоти: кислотно-лужна інтоксикація, гіпервентиляція легенів, зневоднення, спричинене потінням і блюванням, гіпоглікемія.
Лікування передозування: при ацидозі або алкалозі — відновлення кислотно-лужного та електролітного балансу; при зневодненні — регідратація; при гіпоглікемії — застосування глюкози. Додатково проводити внутрішньовенне переливання розчинів електролітів для збільшення діурезу. Ретельний контроль функції нирок.
Побічні реакції
Побічні реакції, що найчастіше спостерігалися у ході клінічних досліджень: діарея, нудота, абдомінальний біль, головний біль, блювання та висип. Інколи зустрічаються реакції гіперчутливості та медикаментозна гарячка.
Частоту побічних ефектів, про які повідомлялося під час проведення клінічних досліджень та протягом постмаркетингового спостереження, визначено таким чином: поширені
(від ≥ 1% до < 10%), рідкісні (від ≥ 0,01% до < 0,1%), дуже рідкісні (від < 0,01%), частота невідома.
З боку системи крові і лімфатичної системи: дуже рідкісні — еозинофілія (як складова алергічної реакції), анемія, апластична анемія, лейкопенія (включаючи гранулоцитопенію та нейтропенію), тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія.
З боку імунної системи: дуже рідкісні — панколіт, частота невідома — реакції гіперчутливості.
З боку нервової системи: поширені — головний біль, рідкісні — запаморочення, дуже рідкісні — периферична нейропатія, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія (у дітей у пубертатному періоді).
З боку серця: рідкісні — міокардит* і перикардит*.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідкісні — алергічні та фібротичні зміни з боку легень (включаючи задишку, кашель, бронхоспазм, алергічний альвеоліт, легеневу еозинофілію, інтерстиціальне захворювання легень, легеневу інфільтрацію, пневмоніт).
З боку кишково-шлункового тракту: поширені — діарея, біль у животі, нудота, блювання, рідкісні — підвищений рівень амілази, гострий панкреатит*, метеоризм, дуже рідкісні — загострення симптомів коліту.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: дуже рідкісні — порушення функції печінки (включаючи підвищення рівня печінкових ферментів, показників холестазу, білірубіну); гепатотоксичність (у т.ч. гепатит*, холестатичний гепатит, цироз, печінкова недостатність).
З боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені — висип (включаючи кропив’янку, еритематозний висип), рідкісні — реакції фотосенсибілізації, дуже рідкісні –оборотна алопеція, набряк Квінке.
З боку опорно-рухової системи і сполучної тканини: дуже рідкісні — міалгія, артралгія, реакції, подібні до червоного вовчака.
З боку нирок і сечовидільної системи: дуже рідкісні — порушення функції нирок (включаючи інтерстиціальний нефрит* (гострий та хронічний), нефротичний синдром, ниркову недостатність (гостра та хронічна)), знебарвлення сечі, ниркова недостатність, яка може зникати при відміні препарату.
З боку статевих органів: дуже рідкісні — олігоспермія (оборотна).
Загальні розлади: окремі випадки медикаментозної гарячки.
* Механізм розвитку месалазин-індукованого міо- і перикардиту, панкреатиту, нефриту і гепатиту невідомий, але можливе його алергічне походження.
Важливо відзначити що, деякі з цих порушень можуть бути пов'язані з запальним захворюванням кишечнику.
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла місці.
Упаковка
По 10 таблеток у блістері, по 5 або 10 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
Феррінг ГмбХ, Німеччина/Ferring GmbH, Germany.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності
Вітланд 11, 24109 Кіль, Німеччина/Wittland 11, 24109 Kiel, Germany.
ПЕНТАСА (PENTASA®)
ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу
Затверджено МОЗ Украiни від 2016-07-07 р. № 685. Р.п. № UA/4990/01/01
Склад
діюча речовина: месалазин;
1 супозиторій містить месалазину 1000 мг;
допоміжні речовини: повідон, макрогол 6000, магнію стеарат, тальк.
Лікарська форма
Супозиторії ректальні.
Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії овальної форми від білого до жовтувато-коричневого кольору з вкрапленнями.
Фармакотерапевтична група
Протизапальні засоби, які застосовують при захворюваннях кишечнику.
Код АТХ
А07Е С02.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Месалазин є активним компонентом сульфасалазину, який застосовують для лікування виразкового коліту і хвороби Крона.
Клінічні дослідження свідчать, що терапевтичні властивості месалазину при пероральному та ректальному застосуванні обумовлені більшою мірою його місцевою дією на запалені ділянки кишечнику, аніж системним ефектом.
У пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику спостерігаються підвищена міграція лейкоцитів, аномальне продукування цитокінів, збільшується продукування метаболітів арахідонової кислоти (особливо лейкотрієнів В4), утворення вільних радикалів у запалених тканинах кишечнику.
Фармакологічний ефект месалазину у дослідженнях in vitro та in vivo полягає у пригніченні хемотаксису лейкоцитів, зменшенні кількості продукування цитокінів і лейкотрієнів і нейтралізації вільних радикалів. Механізм дії месалазину не визначений.
Фармакокінетика.
Терапевтична дія месалазину в основному визначається його місцевим контактом з ділянкою запалення слизової оболонки кишечнику.
Застосування супозиторіїв забезпечує високу концентрацію месалазину у прямий кишці та низьку системну абсорбцію.
Біотрансформація: месалазин перетворюється на N-ацетил-месалазин (ацетил-месалазин) як пресистемно у слизовій оболонці кишечнику, так і системно в печінці. Незначне ацетилювання здійснюється з участю бактерій товстого кишечнику. Ацетилювання месалазину, імовірно, не пов'язане з фенотипом ацетилування пацієнта. Вважається, що ацетил-месалазин є клінічно неактивним, проте цей факт вимагає підтвердження.
Абсорбція: при ректальному застосуванні препарат всмоктується повільно, однак інтенсивність залежить від дози, складу препарату та ступеня розповсюдження. Всмоктування, що визначалося за відновленим складом сечі у здорових добровольців, які у стабільному стані одержували 2 г (1 г ×2) препарату на добу, становить приблизно 10%.
Розподіл: зв'язування месалазину з білками плазми становить приблизно 50%, а ацетил-месалазину — приблизно 80%.
Виведення: месалазин та ацетил-месалазин виводяться із сечею і калом. У сечі виявляється головним чином ацетил-месалазин.
У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок внаслідок зменшення швидкості виведення препарату може підвищуватися ризик ураження нирок.
Клінічні характеристики
Показання
Виразковий проктит.
Протипоказання
Підвищена чутливість до саліцилатів, до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин. Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок. Виразка шлунка або дванадцятипалої кишки. Геморагічний діатез.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Одночасне лікування препаратом Пентаса та азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном у дослідженнях призводило до підвищення частоти мієлосупресивних ефектів; імовірно, існує взаємодія між зазначеними засобами. Механізм цієї взаємодії остаточно не з'ясований. Рекомендується регулярно контролювати рівень лейкоцитів та відповідним чином коригувати дози тіопуринів.
За непідтвердженими даними, месалазин може послаблювати антикоагулянтний вплив варфарину.
Можливе посилення гіпоглікемічної дії похідних сульфонілсечовини, токсичної дії метотрексату. Активність фуросеміду, спіронолактону, сульфаніламідів, рифампіцину, урикозуричних препаратів (пробенециду та сульфінпіразону) може слабшати. Месалазин можливо здатний потенціювати небажану дію глюкокортикоїдів на слизову оболонку шлунку, може зменшувати всмоктування дигоксину.
Особливості застосування
Більшість пацієнтів з непереносимістю або підвищеною чутливістю до сульфасалазину можуть приймати препарат Пентаса без ризику виникнення подібних реакцій.
Тим не менше, пацієнтам з алергічною реакцією на сульфасалазин рекомендується обережність (через ризик алергії на саліцилати). У разі виникнення гострих симптомів непереносимості, зокрема, спазмів у животі, гострого болю у животі, гарячки, інтенсивного головного болю та висипу лікування препаратом необхідно негайно припинити.
Пацієнтам з порушенням функції печінки рекомендується з обережністю приймати препарат. Перед початком лікування та під час лікування препаратом слід контролювати параметри функції печінки, такі як АЛТ чи АСТ, на розсуд лікуючого лікаря.
Препарат не рекомендований для застосування пацієнтам з порушенням функції нирок. Функцію нирок слід регулярно контролювати (наприклад, такі параметри як рівень сечовини та креатиніну сироватки крові, осад у сечі та метгемоглобін), особливо на початку лікування. Перед початком лікування та під час лікування препаратом слід проводити аналіз сечі (за допомогою тест-смужок) на розсуд лікуючого лікаря. У пацієнтів з відхиленням параметрів функції нирок від норми слід підозрювати нефротоксичність, спричинену месалазином. Одночасне застосування інших засобів з відомою нефротоксичною дією має зумовити підвищення частоти контролю функції нирок.
Пацієнти із захворюваннями легенів, зокрема астмою, потребують дуже ретельного контролю стану під час лікування.
Дуже рідко надходили повідомлення про серцеві реакції гіперчутливості (міо- та перикардит), спричинені месалазином. Дуже рідко спостерігалися тяжкі стійкі патологічні зміни клітинного складу крові. Перед початком лікування та під час лікування препаратом рекомендується виконувати аналіз крові із визначенням лейкоцитарної формули на розсуд лікуючого лікаря. Одночасне лікування азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном може підвищити ризик виникнення стійких патологічних змін клітинного складу крові. У разі підозри або виявлення даних на підтвердження цих небажаних реакцій лікування слід припинити.
Аналізи крові та сечі рекомендується робити через 14 днів після початку лікування, і в подальшому 2–3 рази з інтервалом 4 тижні. Якщо результати досліджень в межах норми, подальші аналізи слід проводити кожні 3 місяці. У разі появи додаткових симптомів ці аналізи слід виконати негайно.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Відомо, що месалазин проникає крізь плацентарний бар'єр, і його концентрація у плазмі пуповини нижча, ніж концентрація у материнській плазмі. Метаболіт ацетил-месалазин виявляється в однаковій концентрації у плазмі пуповини та материнській плазмі.
З ряду досліджень-спостережень відомо, що тератогенний вплив препарату відсутній; свідчення значного ризику для людини, пов'язаного із застосуванням препарату, також не виявлені. Дослідження на тваринах із пероральним введенням месалазину також не виявили прямого або опосередкованого шкідливого впливу препарату на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток. У новонароджених, матері яких одержували лікування препаратом Пентаса, спостерігалися порушення з боку крові (панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія та анемія).
Лише в одному випадку після тривалого застосування упродовж вагітності месалазину у високій дозі (2–4 г перорально) повідомлялося про ниркову недостатність у новонародженого.
У період вагітності месалазин можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період годування груддю.
Месалазин проникає у грудне молоко. Концентрація месалазину в грудному молоці нижча ніж у плазмі крові матері, тоді як ацетил-месалазин виявляється у молоці в такій самій або більшій концентрації. Існує обмежений досвід перорального застосування месалазину жінкам, які годують груддю.
Контрольованих досліджень щодо застосування месалазину у період годування груддю не проводили. Не можна виключити реакцій гіперчутливості, таких як діарея, у немовлят. Якщо у грудної дитини виникне діарея, годування груддю слід припинити.
У період годування груддю месалазин застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Месалазин не впливає або виявляє незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. У випадках, якщо під час лікування препаратом спостерігається запаморочення, слід утриматися від керування автотранспортом.
Спосіб застосування та дози
Дорослим — по 1 г 1–2 рази на добу.
Пацієнтам літнього віку дози не знижувати.
Безпосередньо перед введенням супозиторію рекомендується випорожнити кишечник. Для забезпечення гігієнічності маніпуляції слід використовувати гумовий напальник.
Супозиторій вводити якомога глибше у пряму кишку. Супозиторій слід утримувати в прямій кишці якомога довше, щоб досягти максимального терапевтичного ефекту.
Якщо ураження має значне розповсюдження або у випадках, коли реакція на пероральне лікування сповільнена, супозиторії можна застосовувати одночасно з таблетками.
Тривалість застосування визначає лікар.
Діти. Є обмежені клінічні дані щодо ефективності застосування препарату дітям.
Передозування
Існує лише обмежений клінічний досвід передозування препарату Пентаса, який не вказує на наявність ниркової або печінкової токсичності. Специфічного антидоту немає, лікування має бути симптоматичним та підтримуючим. Надходили свідчення про вживання пацієнтами добових доз препарату до 8 г протягом місяця без виникнення будь-яких побічних ефектів.
Враховуючи лікарську форму месалазину, ризик передозування невеликий.
Загалом, симптоми мають відповідати симптомам отруєння солями саліцилової кислоти: кислотно-лужна інтоксикація, гіпервентиляція легенів, зневоднення, спричинене потінням і блюванням, гіпоглікемія.
Лікування передозування: при ацидозі або алкалозі — відновлення кислотно-лужного та електролітного балансу; при зневодненні — регідратація; при гіпоглікемії — застосування глюкози. Додатково проводити внутрішньовенне переливання розчинів електролітів для збільшення діурезу. Ретельний контроль функції нирок.
Побічні реакції
Найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися під час клінічних досліджень, були діарея, нудота, біль у животі, головний біль, блювання та висипання.
Іноді спостерігаються реакції гіперчутливості та медикаментозна гарячка.
Після ректального введення можливі місцеві реакції, такі як свербіж, ректальний дискомфорт та позиви до дефекації.
Можливий розвиток втоми, парестезії, метгемоглобінемії.
Частоту побічних ефектів, про які повідомлялося під час проведення клінічних досліджень та протягом постмаркетингового спостереження, визначено таким чином:
поширені (від ≥ 1% до < 10%), рідкісні (від ≥ 0,01% до < 0,1%), дуже рідкісні
(від < 0,01%), частота невідома.
З боку системи крові і лімфатичної системи: дуже рідкісні — еозинофілія (як складова алергічної реакції), анемія, апластична анемія, лейкопенія (включаючи гранулоцитопенію та нейтропенію), тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія.
З боку імунної системи: дуже рідкісні — панколіт, медикаментозна гарячка, окремі випадки — реакції гіперчутливості.
З боку нервової системи: поширені — головний біль, рідкісні — вестибулярні реакції, запаморочення, дуже рідкісні — периферична нейропатія, доброякісна внутрішньочерепна артеріальна гіпертензія (у підлітків у пубертатному періоді).
З боку серця: рідкісні — міокардит* і перикардит*.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідкісні — алергічні та фібротичні зміни з боку легень (включаючи задишку, кашель, бронхоспазм, алергічний альвеоліт, легеневу еозинофілію, інтерстиціальне захворювання легень, легеневу інфільтрацію, пневмоніт).
З боку кишково-шлункового тракту: поширені — діарея, біль у животі, нудота, блювання, рідкісні — підвищений рівень амілази, гострий панкреатит*, метеоризм, дуже рідкісні — загострення симптомів коліту.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: дуже рідкісні — порушення функції печінки (включаючи підвищення рівня печінкових ферментів, показників холестазу, білірубіну); гепатотоксичність (у т.ч. гепатит*, холестатичний гепатит, цироз, печінкова недостатність).
З боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені — висип (включаючи кропив’янку, еритематозний висип), рідкісні — реакції фотосенсибілізації, дуже рідкісні — оборотна алопеція, набряк Квінке.
З боку опорно-рухової системи і сполучної тканини: дуже рідкісні — міалгія, артралгія, реакції, подібні до червоного вовчака.
З боку нирок і сечовидільної системи: дуже рідкісні — порушення функції нирок (включаючи інтерстиціальний нефрит* (гострий та хронічний), нефротичний синдром, ниркову недостатність), знебарвлення сечі, ниркова недостатність, яка може зникати при відміні препарату.
З боку статевих органів: дуже рідкісні — олігоспермія (оборотна).
Загальні розлади: окремі випадки — медикаментозної гарячки.
* Механізм розвитку месалазиніндукованого міо- і перикардиту, панкреатиту, нефриту і гепатиту невідомий, але можливе його алергічне походження.
Слід зазначити, що деякі з цих розладів можна пояснити самим запаленням кишечнику.
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка
По 7 супозиторіїв у блістері, по 4 блістери в комплекті з гігієнічними напальниками в картонній упаковці.
По 7 супозиторіїв у блістері, по 4 блістери в картонній упаковці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
Феррінг ГмбХ, Німеччина/Ferring GmbH, Germany.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності
Вітланд 11, 24109 Кіль, Німеччина/Wittland 11, 24109 Kiel, Germany.
ПЕНТАСА суспензія ректальна 1 г/100 мл
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Склад:
діюча речовина: месалазин;
100 мл суспензії містять месалазину 1 г;
допоміжні речовини: динатрію едетат (Трилон Б); натрію метабісульфіт (Е 223); натрію ацетат, тригідрат; кислота хлористоводнева концентрована; вода очищена.
Лікарська форма.
Суспензія ректальна.
Основні фізико-хімічні властивості: суспензія від білого до жовтуватого кольору.
Фармакотерапевтична група.
Протизапальні засоби, що застосовуються при захворюваннях кишечнику. Кислота аміносаліцилова та подібні засоби. Месалазин. Код АТХ А07Е С02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Месалазин — активний компонент сульфасалазину, який застосовують для лікування виразкового коліту і хвороби Крона.
Клінічні дослідження свідчать, що терапевтичні властивості месалазину при пероральному та ректальному застосуванні обумовлені більшою мірою його місцевою дією на запалені ділянки кишечнику, аніж системним ефектом.
Існує інформація про те, що тяжкість запалення кишечнику у хворих із виразковим колітом, які отримували месалазин, є обернено корельована концентрацією месалазину в слизовій оболонці.
У пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику спостерігаються підвищення міграції лейкоцитів, аномальне продукування цитокінів, збільшення продукування метаболітів арахідонової кислоти (особливо лейкотрієнів В4), збільшення концентрації вільних радикалів у запалених тканинах кишечнику.
Механізм дії месалазину не є повністю зрозумілим, але залучено такі механізми, як активація γ-форми рецепторів, активованих проліфераторами пероксисом (PPAR-γ), та інгібування ядерного фактора-каппа B (NF-κB) в слизовій оболонці кишечнику.
Фармакологічний ефект месалазину у ході досліджень in vitro та in vivo полягає у пригніченні хемотаксису лейкоцитів, зменшенні продукування цитокінів і лейкотрієнів та нейтралізації вільних радикалів. На сьогодні невідомо, які з цих механізмів відіграють провідну роль у клінічній ефективності месалазину.
Фармакокінетика.
Терапевтична дія месалазину в основному визначається його місцевим контактом з ділянкою запалення слизової оболонки кишечнику.
Застосування ректальної суспензії забезпечує високу концентрацію месалазину в дистальному відділі шлунково-кишкового тракту та низьку системну абсорбцію. Встановлено, що ректальна суспензія досягає низхідної ободової кишки та розповсюджується по її слизовій.
Абсорбція. Абсорбція після ректального застосування є низькою, залежить від дозування та ступеня дисперсності. Вимірювання кількості месалазину в сечі здорових добровольців за умови застосування 2 г на добу (двічі по 1 г) препарату Пентаса показало, що приблизно 15–20% дози поглинається.
Розподіл. Зв’язування месалазину з білками плазми становить приблизно 50%, а ацетил-месалазину — приблизно 80%.
Біотрансформація. Месалазин перетворюється на N-ацетил-месалазин (ацетил-месалазин) як пресистемно у слизовій оболонці кишечнику, так системно в печінці. Незначне ацетилювання здійснюється за участю бактерій товстого кишечнику. Ацетилювання месалазину, ймовірно, не пов’язане з фенотипом ацетилування пацієнта.
Також вважається, що ацетил-месалазин є клінічно та токсикологічно неактивним.
Виведення. Через безперервне вивільнення месалазину з препарату Пентаса в шлунково-кишковому тракті після перорального прийому період напіввиведення неможливо визначити. Проте після того, як сполука зникає з ШКТ, період напіввиведення месалазину з плазми крові після перорального або внутрішньовенного прийому становить 40 хвилин, а для ацетил-месалазину — приблизно 70 хвилин.
Особливі групи пацієнтів
Патофізіологічні зміни, такі як діарея та підвищена кислотність кишечнику, що спостерігаються під час активного запального захворювання кишечнику, мають лише незначний вплив на транспортування месалазину до слизової оболонки кишечнику після перорального застосування. Екскреція з сечею 20–25% добової дози спостерігається в осіб з прискореним кишковим транзитом. Аналогічно — спостерігається відповідне збільшення екскреції з фекаліями.
Системний вплив після введення ректальної суспензії Пентаса значно нижчий у пацієнтів з активним виразковим колітом порівняно з пацієнтами в стадії ремісії.
Клінічні характеристики.
Показання.
Виразковий проктосигмоїдит та лівобічний коліт.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до месалазину, саліцилатів або до будь-якої з допоміжних речовин. Тяжка печінкова або ниркова недостатність.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування з іншими відомими нефротоксичними засобами, такими як НПЗЗ або азатіоприн, може збільшити ризик небажаних реакцій з боку нирок.
Під час комплексного лікування препаратом Пентаса і азатіоприном, 6-меркаптопурином або тіогуаніном у деяких дослідженнях було виявлено більшу частоту мієлосупресивних ефектів, що, ймовірно, свідчить про наявність взаємодії, однак механізм взаємодії встановлений не повністю. Рекомендований регулярний контроль за рівнем лейкоцитів і дотримання відповідного режиму дозування для тіопуринів.
Докази того, що месалазин може знизити антикоагуляційну дію варфарину, слабкі.
Особливості застосування.
Більшість пацієнтів з непереносимістю або гіперчутливістю до сульфасалазину можуть застосовувати препарат без ризику виникнення подібних реакцій. Проте слід з обережністю застосовувати лікарський засіб пацієнтам з алергією на сульфасалазин (ризик алергії до саліцилатів). У разі гострих симптомів непереносимості: коліки у животі, гострий біль у животі, підвищення температури тіла, сильний головний біль та висип — лікування слід негайно припинити.
З обережністю слід застосовувати хворим із порушенням функції печінки. На розсуд лікаря до та протягом лікування слід контролювати функціональні показники печінки, такі як АлАТ та АсАТ.
Препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю. Слід регулярно контролювати функцію нирок (рівень сироваткового креатиніну), особливо на початку лікування. Необхідно визначити урологічний статус пацієнта (тест-смужки) до та під час лікування на розсуд лікаря. У пацієнтів, у яких протягом лікування розвивається порушення функції нирок, слід запідозрити месалазиніндуковану нефротоксичність. Одночасне застосування інших відомих засобів з підтвердженим нефротоксичним ефектом потребує частішого контролю за функцією нирок.
Пацієнти з легеневими захворюваннями, зокрема астмою, повинні перебувати під ретельним контролем протягом курсу лікування.
Про месалазиніндуковані серцеві реакції гіперчутливості (міо- та перикардит) повідомлялося рідко.
Дуже рідко повідомлялося про серйозну дискразію крові, пов’язану із застосуванням месалазину. Перед початком і під час лікування на розсуд лікаря рекомендовано провести аналіз крові для підрахунку окремих видів лейкоцитів. Одночасне лікування з месалазином може збільшити ризик дискразії крові у пацієнтів, що отримують азатіоприн або 6-меркаптопурин, або тіогуанін. Лікування слід припинити при підозрі або підтвердженні цих побічних реакцій.
Рекомендується зробити додаткові аналізи через 14 днів після початку лікування, а потім додатково 2–3 аналізи з інтервалом у 4 тижні. Якщо результати у межах норми, наступні аналізи слід проводити кожні три місяці. Якщо виникають додаткові симптоми, ці аналізи необхідно провести негайно.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Лікарський засіб Пентаса під час вагітності та годування груддю потрібно застосовувати з обережністю і тільки тоді, коли, на думку лікаря, очікувана користь для вагітної перевищує потенційний ризик для плода. Сам основний стан — запальне захворювання кишечнику (ЗЗК) — може вплинути на результат вагітності.
Вагітність.
Відомо, що месалазин проникає крізь плацентарний бар’єр і його концентрації в плазмі пуповини нижчі, ніж концентрації в плазмі матері. Метаболіт ацетил-месалазин виявлений в однакових концентраціях в пуповині і плазмі матері. Дослідження перорального застосування месалазину на тваринах не вказує на прямий чи непрямий шкідливий вплив на вагітність, розвиток ембріона та плода, пологи та постнатальний розвиток. Не існує адекватних та добре контрольованих досліджень застосування лікарського засобу Пентаса вагітним. Обмежені дані застосування месалазину не свідчать про збільшення загальної частоти вроджених вад розвитку у людей. Деякі дані свідчать про збільшення частоти передчасних пологів, мертвонародження та низької маси тіла при народженні, однак ці небажані результати вагітності також пов’язані з активною стадією запальних захворювань кишечнику.
Були повідомлення про порушення з боку системи крові (панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія) у новонароджених, матері яких застосовували лікарський засіб Пентаса.
В одному випадку після тривалого застосування високих доз месалазину (2–4 г перорально) під час вагітності повідомлялося про ниркову недостатність у новонародженого.
Період годування груддю.
Месалазин проникає в грудне молоко. Концентрація месалазину в грудному молоці нижча, ніж в крові матері, тоді як метаболіт — ацетил-месалазин — виявляється в аналогічних або вищих концентраціях. Існує обмежений досвід перорального застосування месалазину жінкам, які годують груддю. Не проводилося контрольованих досліджень застосування препарату Пентаса під час годування груддю. Не можна виключити реакцій гіперчутливості, таких як діарея, у новонародженого. Якщо у дитини з’являється діарея, грудне вигодовування слід припинити.
Фертильність
Дані щодо застосування месалазину тваринам не показують впливу на чоловічу або жіночу фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Лікування препаратом Пентаса не впливає на здатність керувати транспортними засобами і/або працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
1 клізма перед сном.
Перед застосуванням клізми рекомендується випорожнити кишечник.
Клізма поміщена в пакет з алюмінієвої фольги.
1. Безпосередньо перед застосуванням дістати флакон із пакета з алюмінієвої фольги та добре струснути.
2. Щоб зламати засіб закупорювання, слід повернути наконечник на один повний оберт (після повороту наконечник повинен бути в тому ж положенні, що й перед поворотом).
3. Помістити руку в один із поліетиленових пакетів, що містяться в упаковці.
4. Тримати контейнер, як показано на рисунку на пакеті.
5. Для введення клізми лягти на лівий бік, ліва нога пряма, а права — зігнута вперед для рівноваги. Обережно ввести кінчик аплікатора у пряму кишку. Підтримувати достатнє постійне натискання рукою у міру розподілу вмісту клізми. Вміст флакона слід використати максимально протягом 30–40 секунд.
6. Як тільки флакон спорожніє, вийняти наконечник з флаконом, все ще стискаючи його.
7. Суспензія повинна залишатися в кишечнику. Пацієнту слід залишатися в розслабленому стані в вищезазначеному положенні ще 5–10 хвилин або допоки пройде позив.
8. Згорнути поліетиленовий пакет поверх порожнього флакона. Викинути його і вимити руки.
Діти.
Є обмежені клінічні дані щодо ефективності лікування дітей.
Передозування.
Існує обмежений клінічний досвід передозування препаратом Пентаса, який не вказує на ниркову або печінкову токсичність.
Оскільки Пентаса є аміносаліцилатом, то можуть з’явитися симптоми токсичності саліцилатів, такі як порушення кислотно-лужної рівноваги, гіпервентиляція, набряк легенів, блювання, дегідратація та гіпоглікемія. Симптоми, викликані передозуванням саліцилатами, добре описані в медичній літературі.
Були повідомлення про пацієнтів, які щоденно приймали 8 г месалазину протягом місяця без будь-яких побічних явищ.
Лікування передозування у людини
Оскільки немає специфічного антидоту, лікування передозування підтримуюче та симптоматичне. Лікування у стаціонарі включає ретельний контроль за функцією нирок.
Побічні реакції.
Побічні реакції, що найчастіше спостерігалися у ході клінічних досліджень: діарея, нудота, біль у животі, головний біль, блювання і висипання. Іноді спостерігаються реакції гіперчутливості та медикаментозна гарячка.
Після ректального введення можливі місцеві реакції, такі як свербіж, ректальний дискомфорт та позиви до дефекації.
Частота побічних ефектів базується на клінічних дослідженнях та звітах у післяреєстраційний період.
| Класифікація за системами органів | Часто (≥1/100 – ≤ 1/10) | Рідко (≥ 1/10 000 – < 1/1000) | Дуже рідко (< 1/10 000) |
| З боку системи крові та лімфатичної системи | Зміна показників крові (анемія, апластична анемія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія (у т.ч. гранулоцитопенія), панцитопенія, тромбоцитопенія та еозинофілія, як складова алергічної реакції) | ||
| З боку імунної системи | Реакції гіперчутливості, включаючи алергічну екзантему і DRESS-синдром, медикаментозна гарячка. | ||
| З боку нервової системи | Головний біль | Запаморочення | Периферична нейропатія |
| З боку серця | Міо*- та перикардит* | ||
| З боку дихальної системи | Алергічні та фібротичні легеневі реакції (у т.ч. задуха, кашель, бронхоспазм, алергічний альвеоліт, легенева еозинофілія, інтерстиціальна легенева хвороба, легеневі інфільтрати, пневмоніт) | ||
| З боку шлунково-кишкового тракту | Діарея, біль у животі, нудота, блювання | Підвищений рівень амілази, гострий панкреатит*, метеоризм | Панколіт |
| З боку печінки і жовчовивідних шляхів | Підвищений рівень ферментів печінки, параметрів холестазу і білірубіну, гепатотоксичність (у т. ч. гепатит*, холестатичний гепатит, цироз, печінкова недостатність) | ||
| З боку шкіри та підшкірних тканин | Висипання (у т. ч. кропив’янка, еритематозне висипання) | Світлочутливість** | Алопеція оборотна, алергічний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона (SJS) |
| З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини | Міалгія, артралгія, реакції, подібні до еритематозного вовчака | ||
| З боку нирок і сечовидільної системи | Порушення функції нирок (у т. ч. гострий і хронічний інтерстиціальний нефрит*, нефротичний синдром, ниркова недостатність), знебарвлення сечі | ||
| З боку статевих органів | Олігоспермія (оборотна) | ||
| Загальні порушення і порушення у місці введення | Анальний дискомфорт і подразнення у місці введення, свербіж, тенезми |
* Механізм розвитку месалазиніндукованого міо- і перикардиту, панкреатиту, нефриту і гепатиту невідомий, але можливе його алергічне походження.
** Світлочутливість: більш серйозні реакції спостерігаються у пацієнтів із наявними захворюваннями шкіри, такими як атопічний дерматит та атопічна екзема.
Слід зазначити, що деякі з цих розладів можна пояснити самим запаленням кишечнику.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі 15–25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 100 мл суспензії у флаконі з наконечником і внутрішнім клапаном; по 1 флакону у пакеті з алюмінієвої фольги; по 5 або 7 флаконів та 5 або 7 поліетиленових пакетів у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Феррінг-Лечива, а.с., Чеська Республіка/Ferring-Leciva, a.s., Czech Republic.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
К Рибніку 475, Джесеніце в Празі, 252 42, Чеська Республіка/K Rybniku 475, Jesenice u Prahy, 252 42, Czech Republic.
Внимание: Эта статья опубликована исключительно в ознакомительных целях. Информация не является медицинской рекомендацией и не побуждает к каким-либо действиям. Перед применением любых препаратов или методов лечения обязательно проконсультируйтесь с врачом.
Отказ от ответственности: Все материалы на этом сайте защищены авторскими правами. Перепечатка и использование информации разрешены только с указанием источника. Вся информация носит информационный характер и не является заменой консультации с профессионалами в области медицины. Использование материалов допускается только с соблюдением возрастных ограничений, если таковые предусмотрены.
- ПРОТОН - инструкция, состав, применение, дозировка, показания, противопоказания, отзывы
- ПРОТОМІД таблетки
- Protocol for Life Balance 5-Methyl Folate 5000 mcg50 Veg Capsules
- Противозачаточные таблетки спасают от боли при ПМС
- Противозачаточные таблетки слабее защищают полных женщин
- Противозачаточные таблетки- риски глаукомы