Склад:

діюча речовина: 1 мл розчину містить Na131I активністю 18,5 – 1850 МБк; допоміжні речовини: фосфор, вода для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:

прозора безбарвна рідина. pH – 6,0-7,0.

Виробник:

Радиопрепарат- Институт ядерной физики, АН Республика Узбекистан

Фармакотерапевтична група:

Терапевтичні та діагностичні радіофармацевтичні засоби.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Йод-131 є радіоактивним ізотопом йоду, який одержують при нейтронному опромінюванні телуру, у вигляді оксиду телуру TeO2. Телур розпадається, у супроводі --випромінювання, з періодом напіврозпаду 25 хвилин, до утворення йоду 131I. Йод-131 має період напіврозпаду 8,04 доби і є бета і гамма- випромінювачем. Питома активність 18,5 - 1850 МБк/мл, загальна активність 40-10.000 МБк. Радіоактивний йод 131I натрію йодид за аналогією з стабільним йодом бере участь в йодному метаболізмі.Щитоподібна залоза захоплює йодид, присутній у плазмі, при активному переміщенні йодиду через апікальну мембрану клітини щитовидної залози. Йодид окиснюється, потім сполучається з тирозильними залишками тиреоглобуліну. Накопичення 131І в щитоподібній залозі залежить від її функціонального стану. При діагностичному використанні йодиду 131І натрію реєструються переважно гамма-кванти з енергією 0,365 Мев, лікувальний ефект при патології щитоподібної залози забезпечується бета-частками, які складають приблизно 90 %. На засвоєння йоду щитоподібною залозою можуть впливати різні фактори. При високому вмісті йоду в плазмі крові спостерігається низький рівень засвоєння йоду щитоподібною залозою. Причиною підвищення вмісту йоду в депо крові може бути споживання їжі, збагаченої йодом, застосування контрастних речовин, що містять йод, (наприклад рентгеноконтрастні дослідження жовчного міхура, нирок, тощо) та лікарські засоби, до складу яких входить йод.Фармакокінетика. У здорових осіб у щитоподібній залозі концентрується приблизно 2 % циркулюючого радіоактивного йоду протягом однієї години. Максимальний рівень засвоєння йоду щитоподібною залозою спостерігається через 24 години і залежить від вмісту йодиду в їжі, від віку пацієнта.Концентрація радіоактивного йоду в щитоподібній залозі залежить від здатності щитовидної залози зв’язувати йод та від об’єму щитоподібної залози.Радіоактивні індикатори на основі йодиду також концентруються, але меншою мірою, у слинних залозах і слизовій оболонці шлунка.Радіоактивний йодид видаляється з організму переважно із сечею, але не велику частку загальної радіоактивності можна виявити в поті, екскрементах і в грудному молоці людини.

Показання до застосування:

Діагностика та лікування захворювань щитоподібної залози.З діагностичною метою – сканування, сцинтиграфію та визначення йоднонакопичувальної здатності щитоподібної залози.З лікувальною метою – застосовують при високодиференційованій карциномі щитоподібної залози, в тому числі з метастазами, тиреотоксикозі.

Протипоказання:

Гіперчутливість до йоду. Вагітність, період годування груддю, дитячий вік (з діагностичною метою). Слід уникати застосування радіактивного йоду для лікування хворих з нирковою недостатністю.

Належні заходи безпеки при застосуванні:

Особливості застосування:

Лікування 131I не слід проводити при загальному тяжкому стані хворого, що може бути пов’язане з супутніми вираженнями порушеннями функцій нирок, печінки, некомпенсованим гіпопаратиреозом, при стійкій лейкопенії чи анемії або гострих інфекційних захворюваннях.Після обстеження та визначення показань до радіойодотерапії хворі повинні бути госпіталізовані приблизно на 7 - 14 днів у спеціалізовані палати для лікування.

Застосування в період вагітності або годування груддю:

Протипоказане застосування лікарського засобу з діагностичною метою.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом:

Не впливає.

Діти:

З діагностичною метою – протипоказано. Застосовується для лікування дітей, хворих на високодиференційований рак щитоподібної залози.

Спосіб застосування та дози:

Розчин натрію йодиду-131I призначений для внутрішньовенного введення та прийому внутрішньо. При дослідженні йодонакопичувальної здатності щитовидної залози індикаторна активність становить 37 - 148 кБк. При скануванні та сцинтиграфії до – 1,5 МБк і приймається хворим за 24 години до початку дослідження. З метою виявлення метастазів раку щитовидної залози – в середньому до ЗМБк. Терапевтична активність визначається відповідно до конкретних клінічних умов. Перед початком лікування карциноми щитовидної залози, особливо з метастазами, необхідно провести ретельний дозиметричний аналіз для забезпечення максимуму іонізуючого випромінювання в пухлині при одночасному обмежені дії його на весь організм, а також для забезпечення мінімального ризику виникнення ускладнень.

Передозування:

У випадку введення надмірної активності 131І поглинену дозу щитовидною залозою можна зменшити шляхом виведення радіонукліда з організму. Для цього рекомендується застосовувати блокуючий агент, наприклад перхлорат калію.

Побічні дії:

Радіоактивний йод-131I може спричинити гіпотиреоз. За умов його застосування з лікувальною метою в окремих випадках може бути пригнічення функцій кісткового мозку. Високі терапевтичні активності натрію йодиду - 131I, що застосовуються, можуть спричинити нудоту, а інколи блювання, симптоми йодизму. В осіб з підвищеною чутливістю до йоду – біль за грудниною, тахікардія, свербіж, висипи, кропив’янка.

Лікарська взаємодія:

Зниження рівня засвоєння йоду щитоподібною залозою може бути спричинено різними лікарськими засобами (наприклад перхлоратами, тіоціанатами, хлоратами, йодатами, бромідами та іншими засобами), які імітують хімічну дію йодиду в фізіологічних процесах у щитоподібній залозі.До інших лікарських засобів, що також знижують рівень засвоєння йоду щитоподібною залозою, належать метимазол (Tapazole) і лікарський засіб PTU, які перешкоджають засвоєнню йоду. Глюкокортикоїди, прогестерон, препарати з обезводненої щитоподібної залози, лікарські засоби T3 і T4 знижують рівень засвоєння йоду щитоподібною залозою, тоді як введення тиреотропіну підвищує його. Блокують засвоєння 131I щитоподібною залозою рентгеноконтрасні засоби, що містять йод.

Термін придатності:

1 місяць з дати виготовлення, що зазначена в спеціальному сертифікаті.

Умови зберігання:

Розчин йодиду-131I натрію необхідно зберігати при кімнатній температурі 15 - 25 С.

Форма випуску / упаковка:

Препарат фасують порціями від 40 до 400 МБк при питомій активності 18,5 - 37 МБк/мл і від 400 до 10 000 МБк при питомій активності 740 - 1850 МБк/мл у скляні флакони для лікарських засобів об’ємом 10-20 мл, закритому гумовими пробками, які захищені алюмінієвим ковпачком. Герметично закриті флакони транспортують у свинцевому контейнері типу КТ, вміщеному в бляшану закупорену банку.

Категорія відпуску:

Без рецепта.

Додатково:

Місцезнаходження

Республіка Узбекистан, 702132, м. Ташкент, Мірзо-Улугбекський район, сел. Улугбек.


Внимание: Эта статья опубликована исключительно в ознакомительных целях. Информация не является медицинской рекомендацией и не побуждает к каким-либо действиям. Перед применением любых препаратов или методов лечения обязательно проконсультируйтесь с врачом.

Отказ от ответственности: Все материалы на этом сайте защищены авторскими правами. Перепечатка и использование информации разрешены только с указанием источника. Вся информация носит информационный характер и не является заменой консультации с профессионалами в области медицины. Использование материалов допускается только с соблюдением возрастных ограничений, если таковые предусмотрены.