НІТРОФУНГІН - інструкція, склад, застосування, дозування, показання, протипоказання, відгуки

• діюча речовина: хлорнітрофенол;
• 1 мл розчину містить 10 мг хлорнітрофенолу;
• допоміжні речовини: триетиленгліколь, етанол 96 %, вода очищена.

прозорий розчин від жовтого до зелено-жовтого кольору з легким запахом спирту.

Фармакодинаміка.

Нітрофунгін – протимікозний засіб для місцевого застосування. Препарат характеризується антисептичною та дезінфікуючою дією на грампозитивні та грамнегативні бактерії, мікобактерії, деякі гриби. Активний відносно збудника дерматомікозів. Діє фунгістатично.

Фармакокінетика.

Фенол абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, шкіри, слизових оболонок. Він метаболізується у фенілглюкоронід та у фенілсульфат. Невелика частина фенолу окислюється до катехоламінів і квінолу. Метаболіти виводяться із сечею, яка може набувати світло-зеленого кольору.

Якщо протягом трьох днів застосування препарату не спостерігається терапевтичний ефект або прояви захворювання посилюються, необхідно переглянути тактику лікування.

Протимікробна дія фенолу може знижуватись при підвищенні рівня pH або у комбінації з похідними крові або іншими органічними речовинами.

Місця нанесення препарату слід захищати від дії прямого сонячного світла.

Розчин містить 42,4 % (в об'ємному відношенні) етанолу.

У період вагітності або годування груддю препарат можна застосовувати тільки за призначенням лікаря, який визначить співвідношення користь/ризик.

Жінкам, які годують груддю, слід запобігати будь-якого контакту дитини з препаратом.

Застосовувати дорослим і дітям віком від 15 років. На уражені ділянки шкіри розчин наносити краплями або натирати 2-3 рази на день до повного зникнення ознак захворювання. Дуже великий вплив на результати лікування має застосування препарату також і після зникнення ознак захворювання. Для профілактики рецидивів рекомендується застосовувати препарат 1-2 рази на тиждень, 2-3 рази на день протягом 4-х тижнів.

Зазвичай слід застосовувати нерозведений розчин. Лише у випадках із гостро вираженими запальними проявами на шкірі або якщо у процесі лікування з'являється подразнення шкіри, препарат розводити водою у співвідношенні 1:1.

Ознаки передозування можуть проявитися при всмоктуванні ушкодженою та неушкодженою поверхнею шкіри у випадку тривалої дії на велику площу шкірного покриву. При випадковому потраплянні фенолу на шкіру необхідно промити її великою кількістю води, а потім рослинною олією. Можна також застосовувати макрогол 300 або олію евкаліпта.

При випадковому ковтанні фенолу з'являється нудота, блювання, підвищене потовиділення та діарея. Спочатку може настати збудження, після якого пацієнт може знепритомніти. Пригнічення центральної нервової системи і подальша недостатність серцево-судинної і дихальної систем можуть спричинити навіть летальний наслідок. Іноді спостерігається розвиток ацидозу, рідко – гемоліз та метгемоглобінемія з ціанозом. Сеча набуває зеленого відтінку. Іноді спостерігається розвиток набряку легень, ушкодження міокарда і внаслідок цього – ураження нирок та печінки, що може призвести до недостатності функції цих органів.

У разі потрапляння фенолу у шлунок слід провести промивання шлунка розчином, що містить оливкову або іншу рослинну олію, яка розводить фенол і запобігає його подальшій абсорбції. Можна також приймати активоване вугілля. Не слід викликати блювання штучно. Промивання шлунка необхідно проводити теплою водою. Також ефективним є форсований діурез. У випадку гемолізу необхідно провести замінну трансфузію крові.