АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Гідрокортизон у вигляді очної мазі — простий протизапальний засіб, який широко використовують в офтальмології. Окрім того, у зв’язку з його швидким ефектом люди часто призначають собі цю мазь самостійно для лікування різних запальних процесів, при кон’юнктивіті, який викликаний потраплянням в очі диму від багаття або хлорованої води з басейну, а також алергії на пил, рослинний пилок та різні аерозолі. У результаті на непрофесійних форумах в інтернеті існує маса позитивних відгуків відносно того, як самостійно використовувати препарат. Але оскільки він через свою діючу речовину має ряд обмежень, слід застосовувати його з обережністю та тільки після огляду лікаря (препарат належить до рецептурного відпуску).

Склад і форма випуску

Гідрокортизон (очна мазь) випускається в тюбиках об’ємом 3 г, що містять однорідну жирну напівпрозору субстанцію, до складу якої входить 5 мг (що відповідає концентрації 0,5%) діючої речовини на 1 г мазі. У якості основи використовуються такі допоміжні речовини, як метилпарабен та білий м’який парафін.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Гідрокортизон є гормональним препаратом із групи кортикостероїдів. У медицині він використовується завдяки своїм вираженим ефектам: протизапальному та протиалергічному. Має властивість стабілізувати мембрани клітин (особливо мастоцитів) та клітинних структур (у тому числі лізосоми). Механізм цього ефекту на сьогодні детально не вивчений, проте існує припущення, що гідрокортизон утворює стійкі комплекси з білковими цитоплазматичними рецепторами. У подальшому вони взаємодіють із синтетичним апаратом клітини. У результаті цієї взаємодії інгібується синтез певних білків, які забезпечують механізм хемотаксису лейкоцитів та імунологічні гуморальні реакції. Протизапальний ефект реалізується за рахунок зниження міграції різних форм лейкоцитів у вогнище запалення, за рахунок чого зменшується вираженість набряку та гіперемії. Знижує проникність капілярної стінки у вогнищі запалення, за рахунок чого різко зменшується ексудація. Інгібує активність фосфоліпази А2 — ключового фермента, який відповідає за перетворення арахідонової кислоти на ряд медіаторів запалення (лейкотрієни, простагландини, тромбоксан). Гідрокортизон перешкоджає взаємодії рецепторів клітинної стінки з імуноглобулінами й таким чином гальмує процес ранньої імунологічної відповіді. Також пригнічує викид специфічних (інтерлейкіни) та неспецифічних цитокінів з таких імунокомпетентних клітин, як тканинні макрофаги та лімфоцити периферичної крові. Має катаболічну дію (руйнування білкових структур), перешкоджає процесам рубцювання за рахунок того, що пригнічує розростання нових клітинних структур та міжклітинної речовини. Фармакокінетика. За умови відсутності пошкоджень слизової оболонки повік або рогівки Гідрокортизон (очна мазь) чинить виключно пререзорбтивну (місцеву) дію. Однак при пошкодженні вказаних анатомічних утворень гідрокортизон потрапляє в системний кровотік і виявляє резорбтивний ефект. У плазмі крові близько 80% речовини формує комплекси з глобуліном, який зв’язує кортикостероїди, — транскортином. Більша частина препарату метаболізується локально в клітинах зернистого шару епідермісу. При резорбції екзогенний гідрокортизон підлягає біотрансформації гепатоцитами. Неактивні метаболіти виводяться у складі сечі та калу. При гострій патології (алергія, укус комахи) дія препарату розвивається дуже швидко — не більше декількох хвилин. Якщо ж запалення ока не пов’язане із раптовим потраплянням пошкоджуючого агента, то лікувальний ефект препарату очікується протягом найближчих декількох діб від початку використання.

Показання

Гідрокортизон (очна мазь) рекомендований для лікування таких уражень очей, як: •місцеві реакції шкіри повік та склери очей на алергени або хімічні подразнювачі. Ці реакції можуть виникати як відповідь на контакт із пилком, пилом, хутром або слиною тварин, а також після плавання у басейнах, вода в яких знезаражується за допомогою різних хімічних агентів. Іноді подібні реакції можуть виникати після використання косметики (тіні для повік, туш), нарощування вій (непереносимість клею), татуажу повік (непереносимість внесеного барвника). Окрім кон’юнктивіту та кератиту, алергія може проявлятися дерматитом шкіри повік; •запалення зовнішніх структур ока (кон’юнктивіт, блефарит), які можуть бути пов’язані з перебуванням на протязі або якщо людина довго терла очі пальцями. При цьому головною умовою для призначення гідрокортизону є цілісність епітеліального та епідермального покриву; •запалення судинної оболонки ока — хоріоїдит. Зазвичай пов’язане з переохолодженням або забоями ділянки ока; •термічне або хімічне пошкодження очних структур різного ступеня тяжкості (опік парою або полум’ям, потрапляння в очі побутових хімікатів або соку отруйних рослин); післяопікові кератити за умови повної епітелізації дефектів рогівки. Гідрокортизон (очна мазь) призначається з метою відновлення прозорості рогівки, пригнічення процесів неоваскуляризації; •ірити, іридоцикліти, хоріоретиніти, увеїти, як гострі, так і з хронічним перебігом;
  • пошкодження структур ока, які пов’язані із системними ревматологічними або аутоімунними захворюваннями;
•післяопераційні подразнення; •укуси комах періорбітальної ділянки, які супроводжуються свербіжем, гіперемією та набряком оточуючих структур.

Противопоказання

Не рекомендовано використовувати гідрокортизон у період вакцинації через можливе порушення формування імунної відповіді. Окрім цього, мазь протипоказана при таких станах: •аллергія, індивідуальна непереносимість як діючої речовини, так і допоміжних компонентів препарату; •враховуючи властивість гідрокортизону пригнічувати імунну відповідь, не можна використовувати його при гнійних або специфічних інфекційних захворюваннях очей. До них відносяться вірусні (Herpes simplex), грибкові (Candida albicans), бактеріальні, а також туберкульозні ураження. Окрім того, протипоказанням до призначення Гідрокортизону (мазь очна) є паразитарні (короста, гельмінти) ураження періорбітальної зони. При порушенні цієї вказівки може спостерігатися поширення інфекційного процесу на розташовані глибше структури;
    • глаукома (при недостатньому зниженні внутрішньоочного тиску), як закрито-, так і відкритокутова;
    • порушення цілісності епітеліального покриву ока (травматичного, опікового або дистрофічного характеру);
    • трахома (хронічне запалення сполучнотканинних структур ока).

Спосіб використання та дозування

Препарат використовується місцево в офтальмології. Якщо лікар не призначив інакше, слід обережно закласти під відтягнуту нижню повіку, не торкаючись її кінчиком, смужку препарату довжиною близько 1 см. Гідрокортизон (мазь очна) зазвичай використовують протягом дня з рівними інтервалами по 8–12 год. Лікування продовжується до досягнення ефекту, його тривалість найчастіше становить від 1 тиж до 10 днів. У період використання очної мазі слід тимчасово припинити носіння контактних лінз (замінити їх на окуляри або відмовитися від корекції зору взагалі) через ризик інфікування або травмування склери. При включенні у схему лікування інших препаратів місцевої дії (наприклад очних крапель) необхідно дотримуватися інтервалу між їх використанням у межах 15–20 хв. Якщо виникає необхідність продовжити курс лікування на 2 тиж та більше, то потрібно регулярно проводити моніторинг тиску всередині ока. Це пов’язано з ризиком загострення глаукоми під впливом глюкокортикоїдів. Використання в окремих категорій пацієнтів На сьогодні в доступній літературі не знайдено інформації про дослідження безпеки та ефективності використання гідрокортизонової очної мазі у вагітних та у період годування грудьми. Існують дослідження, які демонструють, що гідрокортизон виділяється у грудне молоко у випадку системного використання та залишається стабільним навіть після триразового заморожування (National Library of Medicine (US), 2006), тому не можна виключити ризик підвищення його концентрації у молоці при локальному використанні. Досвіду застосування препарату у дітей немає.

Особливості використання

Препарат не впливає на швидкість реакції, однак через свою структуру та допоміжні компоненти може затуманювати зір, тому під час лікування необхідно відмовитися від видів діяльності, які пов’язані з необхідністю чіткого бачення об’єктів (наприклад не сідати за кермо). Якщо дотримуватися всіх правил використання Гідрокортизону (мазі очної), то він не має резорбтивних ефектів, тому найбільш очікуваними є місцеві побічні реакції. Короткотривале лікування іноді супроводжується місцевими проявами індивідуальної непереносимості: ін’єкованість (видимі дрібні судини) або гіперемія склер, сльозотеча, неприємні відчуття (свербіж або печіння). Якщо є необхідність продовжити курс лікування протягом більше ніж десять днів, то підвищення внутрішньоочного тиску, індуковане гідрокортизоном, може стати причиною розвитку або загострення стероїдної глаукоми. У тяжких випадках це може призвести до компресійного пошкодження зорового нерва із випадінням полів зору. Враховуючи пригнічувальну дію гідрокортизону на процеси поділу клітин, може гальмуватися швидкість загоєння ран. Оскільки гідрокортизон пригнічує реакції запальної відповіді, то тривале використання препарату може стати причиною вторинного ураження рогівки бактеріальної або грибкової природи. За наявності саден або виразок рогівки чи слизової оболонки повік розвивається резорбтивна дія гідрокортизону. І хоча доза діючої речовини, що потрапила в кров, невисока, слід враховувати її можливу взаємодію з іншими лікарськими речовинами. Гідрокортизон може знижувати ефективність таблетованих гіпоглікемічних препаратів, інсуліну, антикоагулянтів, антигіпертензивних препаратів; знижує концентрацію активних форм антигельмінтних (наприклад празиквантел) та нестероїдних препаратів (особливо похідних саліцилової кислоти) у крові. Необхідно вкрай обережно призначати препарат пацієнтам, які систематично використовують серцеві глікозиди, оскільки існує ризик розвитку індукованої дигіталісної інтоксикації (Наговицын Е.С., 1971). Ризик розвитку побічних ефектів самого Гідрокортизону підвищується при поєднанні його з гормональними препаратами (чоловічі та жіночі статеві гормони, анаболічні стероїди), сечогінними засобами, трициклічними антидепресантами. Спостерігається взаємна інактивація препаратів, які містять срібло або свинець, при поєднанні їх з гідрокортизоном. Враховуючи, що Гідрокортизон (очна мазь) є засобом для місцевого використання, то її передозування малоймовірне, однак може проявлятися локальними побічними ефектами. Ніякої спеціальної терапії (антидотів) при цьому не потрібно — симптоми регресують самостійно, якщо препарат відмінити.

Висновки

Таким чином, хоча Гідрокортизон (очна мазь) вважається одним з найбільш ефективних місцевих протиалергічних та протизапальних засобів, його використання обмежене суворими медичними показаннями. У випадку необхідності допустимо самостійно використовувати препарат одноразово, однак якщо потрібне більш тривале його застосування, то рекомендовано звернутися до лікаря для огляду та корекції призначень. Гідрокортизон, як і будь-який гормон, безпечний лише у випадку використання за суворими показаннями, чіткого дотримання дозування та схеми лікування. Безсистемне використання препаратів глюкокортикоїдів може нести більше шкоди, аніж користі.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Внимание: Эта статья опубликована исключительно в ознакомительных целях. Информация не является медицинской рекомендацией и не побуждает к каким-либо действиям. Перед применением любых препаратов или методов лечения обязательно проконсультируйтесь с врачом.

Отказ от ответственности: Все материалы на этом сайте защищены авторскими правами. Перепечатка и использование информации разрешены только с указанием источника. Вся информация носит информационный характер и не является заменой консультации с профессионалами в области медицины. Использование материалов допускается только с соблюдением возрастных ограничений, если таковые предусмотрены.