О препарате

Флюкозид – це представник триазолових протигрибкових засобів, який є потужним селективним інгібітором грибкових ферментів, необхідних для синтезу стеролів – складових мембран у клітинах грибів.

Показания и дозировка

Показання препарата Флюкозид:

Генітальний кандидоз – вагінальний кандидоз (гострий або рецидивний), профілактика рецидивів генітального кандидозу (при частоті виникнення 3 рази та більше на рік). Кандидозний баланіт. Профілактика грибкових інфекції при прийомі антибіотиків, контрацептивів, цукровому діабеті. У хворих на СНІД, при злоякісних новоутвореннях, у хворих при стані імунодефіциту.

Спосіб застосування та дози. Добова доза Флюкозиду залежить від характеру та тяжкості грибкової інфекції. Порушення режиму лікування може призвести до відновлення активної інфекції.

Рекомендоване дозування для дорослих

Первинний гострий вагінальний кандидоз: одноразове пероральне застосування Флюкозиду в дозі 150 мг. Лікування статевого партнера: 150 мг одноразово. Виключення статевих відносин терміном на тиждень. Повторний прийом дози 150 мг у перші дні чергової менструації.

Рецидивний вагінальний кандидоз: початкова доза Флюкозиду по 150 мг 1 раз на добу впродовж трьох днів (всього 3 дози). Підтримуюча доза Флюкозиду по 150 мг 1 раз на тиждень впродовж 3-х місяців. Обов’язкове лікування статевого партнера за тією ж схемою. Профілактика рецидивів генітального кандидозу: Флюкозид застосовують у дозі 150 мг 1 раз на місяць. Тривалість терапії від 4 до 12 місяців.

Лікування статевих партнерів є обов’язковим у випадках гострого вагінального кандидозу безпосередньо після статевого контакту, при лікуванні рецидивного кандидозу, при хронічному генералізованому грануломатозному кандидозі у чоловіків. Рекомендовано утримання від статевих контактів до одужання, підтвердженого результатами мікологічного аналізу.

Кандидозний баланіт: 150 мг одноразово.

Профілактика грибкових інфекцій у хворих з пригніченим імунітетом та коли можливість захворювання збільшується: 150 мг 1 раз на добу протягом періоду, коли спостерігається стан імунодефіциту, або існує ризик виникнення грибкової інфекції.

Рекомендоване дозування для дітей, віком понад 5 років, вагою понад 12,5 кг

Профілактика грибкових інфекцій у хворих з пригніченим імунітетом: 3-12 мг/кг (1 капсула) на добу, якщо існує загроза розвитку інфекції (капсули Флюкозида застосовують усередину тільки у цілому вигляді (150 мг), вони не підлягають поділенню на декілька доз).

Максимальна добова доза флуконазолу становить 400 мг (не більше 2 капсул Флюкозиду).

Дані щодо терапії флуконазолом дітей віком менш ніж 16 років, хворих на генітальний кандидоз, обмежені. У разі, якщо протигрибкова терапія необхідна та немає альтернативних засобів, застосовується доза 150 мг (1 капсула) одноразово.

Для дітей з порушенням функції нирок щоденна доза має бути зменшена відповідно до рекомендацій для дорослих.

Рекомендоване дозування не змінюється для людей похилого віку при відсутності ниркової недостатності.

Рекомендоване дозування при порушенні функції нирок: одноразова доза корекції не потребує. При повторному застосуванні рекомендована звичайна доза впродовж першого дня, надалі треба застосовувати препарат відповідно до таблиці:

Кліренс креатині ну (мл/хв) Відсоток рекомендованої дози
>50 100%
11–50 50%
< 10 Не призначають
Хворі, які постійно перебувають на діалізі Одна доза після кожного діалізу

Передозировка

Передозування препарата Флюкозид:

Зареєстровано один випадок гострого передозування флуконазолу 42-річним ВІЛ-інфікованим хворим, коли після застосування 8 200 мг флуконазолу відзначалися галюцинації та параноїдальна поведінка. Після госпіталізації стан хворого нормалізувався впродовж 48 год. Адекватний ефект можуть дати підтримуючі заходи та симптоматичне лікування, у тому числі промивання шлунка. Оскільки флуконазол виводиться в основному з сечею, форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу впродовж 3-х годин знижує рівень флуконазолу в плазмі приблизно на 50%.

Побочные эффекты

Найбільш частими випадками побічної дії Флюкозида при лікуванні одноразовою дозою 150 мг були: головний біль, нудота, біль у животі. Рідше спостерігалися: пронос, диспепсія, запаморочення, порушення смакових відчуттів, висипання, метеоризм. Рідко спостерігається анафілактична реакція. При тривалому застосуванні можливі судоми, алопеція, ексфоліативні шкірні реакції, блювання. Може спостерігатися зміна показників периферичної крові: лейкопенія, тромбоцит опенія, алергічні реакції (набряк обличчя, свербіж, також можливий ангіо невротичний набряк), порушення функції печінки, які у більшості випадків є оборотними: підвищення рівня печінкових трансфер аз (АЛТ та АСТ), підвищення рівня лужної фосфатази, білірубіну в плазмі крові, гепатит, некроз гепатоцитів, жовтуха; підвищення рівня холестерину та три гліцеридів у плазмі крові, гіпокаліємія.

Противопоказания

Протипоказання препарата Флюкозид:

Підвищена чутливість до флуконазолу, похідних азолу або інших компонентів препарату. Одночасне застосування терфенадину або цизаприду протипоказано хворим, які застосовують флуконазол (див. «Взаємодія з іншими препаратами»). Захворювання печінки у фазі загострення, підвищення рівня сироваткових трансаміназ (більше ніж у 3 рази). Вагітність, період лактації.

Взаимодействие с другими лекарствами и алкоголем

При одноразовому застосуванні флуконазолу випадки взаємодії з іншими лікарськими засобами не відзначаються. Нижчезазначені лікарські препарати викликають реакції взаємодії з Флюкозидом при багаторазовому застосуванні:

Антикоагулянти: підвищення протромбі нового часу, що збільшує ризик кровотечі. Бензидіазепіни(короткої дії): істотне підвищення концентрації мідазоламу та психомоторного ефекту. Необхідна корекція дози мідазоламу. Препарати сульфанілсечовини: подовження часу виведення пероральних препаратів сульфанілсечовини. Гідрохлоротіазид: багаторазове застосовування гідрохлортіазиду підвищувало концентрацію флуконазолу в плазмі в 40 разів. Фенітоїн: клінічно значуще підвищення концентрації фенітоїну в плазмі крові. Потрібно проводити корекцію дози фенітоїну. Пероральні контрацептиви: багаторазове застосування флуконазолу підвищувало значення площі під кривою концентрація-час етинілест радіолу та левоногестролу на 40% та на 24%, відповідно. Рифампіцин: одночасне застосування приводило до зниження значення площі під кривою концентрація-час на 25% та тривалості виведення флуконазолу на 20%. Ендогенні стероїди: застосування флуконазолу не мало клінічного впливу на рівні ендогенних стероїдів і їх реакцію на стимулювання АКТГ у здорових чоловіків-добровольців. Циклоспорин: при застосуванні флуконазолу концентрація циклоспорину в плазмі крові повільно підвищувалась. Теофілін: застосування флуконазолу впродовж 14 днів призводить до зниження середньої швидкості кліренса теофіліну з плазми на 18%. Терфенадин: повторне застосування флуконазолу підвищує концентрацію терфенадину в плазмі. Одночасне застосування не рекомендоване. Цизаприд: небажані реакції з боку серця: двоспрямована шлуночкова тахікардія. Одночасне застосування не рекомендовано. Зидовудин: підвищення рівня зидовудину в плазмі крові. Хворих треба спостерігати щодо побічної дії зидовудину.

Рифабутин: підвищення сироваткового рівня рифабутину. Такролімус: підвищення сироваткового рівня такролімусу, є дані щодо нефротоксичності такої комбінації.

Слід брати до уваги, що сироватковий рівень препаратів, які метаболізуються системою цитохрому Р 450 (астемізол, рифабутин, такролімус та ін.) може підвищуватися при одночасному застосуванні флуконазолу. Одночасне застосування з їжею, циметидином, антацидами, а також тотальне опромінювання тіла при пересадці кісткового мозку не мало клінічно значимого впливу на всмоктування флуконазолу. Взаємодія з іншими лікарськими засобами не вивчалася, але лікар повинен враховувати, що вона можлива.

Состав и свойтва

1 капсула містить флуконазолу 150 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль преже латинізований, натрію лаурил сульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, титану діоксид, желатин, барвник синій патентований V.

Форма выпуска: Капсули.

Фармакологическое действие:

Флуконазол – це представник триазолових протигрибкових засобів, який є потужним селективним інгібітором грибкових ферментів, необхідних для синтезу стеролів – складових мембран у клітинах грибів.

Фармакодинаміка. Флуконазол виявляє високо специфічну дію на грибкові ферменти, залежні від цитохрому Р-450.

До флуконазолу чутливі такі штами мікро організмів: Candida spp. (крім Candida krusei; у Candida glabrata стійкість до флуконазолу зазвичай формується під час лікування), Cryptococcus neoformans, Microsporum spp., Trichophytum spp., Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis, Histoplasma capsulatum, Aspergillus flavus, Aspergillus fumigatus.

Терапія флуконазолом не впливає на концентрацію тестостерону в плазмі крові у чоловіків або на концентрацію стероїдів у жінок дітородного віку, а також не утворює клінічно значущого впливу на рівень ендогенних стероїдів та їх реакцію на стимулювання АКТГ у здорових добровольців.

Фармакокінетика. Флуконазол добре всмоктується після перорального застосування, його рівень у плазмі крові (загальна біодоступність також) перевищує 90% від рівня флуконазолу в плазмі після внутрішньо венного введення. Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування при пероральному застосуванні. Концентрація в плазмі досягає піку через 0,5–1,5 години після прийому флуконазолу натщесерце, а період напів виведення становить понад 30 годин, що надає можливість застосування препарату 1 раз на добу. Концентрація в плазмі пропорційна дозі. 90% зрівноважених концентрацій досягаються на 4–5 день лікування препаратом при прийомі 1 раз на добу.

Введення дози, збільшеної в 2 рази від звичайної добової дози у перший день, надає можливість досягнути зрівноваженої концентрації 90% на другий день.

Об’єм розподілення наближається до загального вмісту води в організмі. Флуконазол добре проникає в усі рідини організму. Рівень флуконазолу в слині та мокротинні схожий з концентрацією його у плазмі. У хворих на грибковий менінгіт рівень флуконазолу в спинномозковій рідині становить близько 80% від його рівня в плазмі.

В роговому шарі, епідермісі, дермі та потовій рідині досягаються концентрації, які перевищують сироваткові. Флуконазол накопи чується в роговому шарі. Зв’язування з білками є низьким (11–12%).

Препарат виділяється в основному нирками; приблизно 80% введеної дози спостерігають у незмінному вигляді в сечі. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатині ну. Циркулюючі метаболіти не виявлені. Тривалий період напів виведення з плазми дає змогу застосовувати флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі та один раз на добу або один раз на тиждень при інших показаннях.

Условия хранения: Зберігати Флюкозид при температурі нижче +25° С. У захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Термін придатності 3 роки.

Общая информация

  • Форма продажи:
    безрецептурный
  • Действующее в-о:
    Флуконазол
  • Производитель:
    Кадила Хелткер Лтд., Индия
  • Фарм. группа:
    Лекарственные средства для лечения грибковых заболеваний
Описание препарата «Флюкозид» на данной странице является упрощенной и дополненной версией официальной инструкции по применению. Перед приобретением и использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с утверждённой производителем аннотацией.

Данные о лекарстве, представленные выше, были собраны из различных открытых источников, включая медицинские и фармакологические базы данных, научные исследования и публикации. Пожалуйста, обратите внимание, что эта информация предоставляется только в информационных целях и не заменяет консультацию с квалифицированным врачом или фармацевтом. Всегда следуйте инструкциям и рекомендациям, предоставленным вашим медицинским специалистом или указанным на упаковке лекарственного препарата.

Важно понимать, что данные о лекарствах постоянно обновляются и дополняются, поэтому рекомендуется проверять актуальность информации перед использованием лекарственных препаратов.

Данные о лекарстве включают, но не ограничиваются следующими аспектами:

  • 1. Наименование лекарственного препарата: Указывается официальное название препарата, а также возможные торговые названия, под которыми он может быть известен.
  • 2. Действующее вещество: Описывается химическое соединение или вещество, которое является основным активным компонентом препарата и обеспечивает его фармакологические свойства.
  • 3. Индикации: Указываются заболевания, состояния или симптомы, при которых рекомендуется применение лекарственного препарата.
  • 4. Дозировка и способ применения: Предоставляются рекомендации о дозировке, режиме приема и способе применения лекарственного препарата.
  • 5. Показания к применению: Описываются основные условия или факторы, при которых следует воздержаться от использования лекарственного препарата или проконсультироваться с врачом перед его применением.
  • 6. Противопоказания и предостережения: Указываются состояния, при которых применение лекарственного препарата может быть небезопасным или нежелательным. Также могут предоставляться рекомендации о предосторожностях и мероприятиях, которые следует принимать при использовании препарата.
  • 7. Побочные эффекты: Описываются возможные нежелательные эффекты, которые могут возникнуть при использовании лекарственного препарата.
  • 8. Взаимодействия с другими препаратами: Указываются возможные взаимодействия с другими лекарственными препаратами, пищей или напитками, которые могут повлиять на эффективность или безопасность препарата.

Эти данные помогают обеспечить общее представление о лекарственных препаратах, однако для получения точной и подробной информации всегда рекомендуется обращаться к надежным источникам, таким как официальные инструкции по применению, лекарственные справочники или консультации с медицинским специалистом.