ФЛУОКСЕТИН - инструкция, состав, применение, дозировка, показания, противопоказания, отзывы

Применение в период беременности или кормления грудью:

Протипоказано.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом:

Під час лікування флуоксетином слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Дети:

Препарат не застосовують дітям.

Способ применения и дозы:

Препарат приймають внутрішньо незалежно від часу приймання їжі. Великі депресивні епізоди/розлади. Починати терапію флуоксетином необхідно з 20 мг на добу за один ранковий прийом, така доза достатня для досягнення антидепресивного ефекту. При клінічній необхідності через 3-4 тижні від початку терапії доза може бути збільшена до 20 мг 2 рази на добу; хоча збільшення дози може посилити побічні ефекти, для деяких пацієнтів із недостатньою відповіддю на лікування дозою в 20 мг можна поступово збільшити дозу до 60 мг на добу. Дозу збільшують індивідуально та з обережністю, терапію слід розпочинати з мінімальної ефективної дози.Пацієнтів з депресивними розладами слід лікувати протягом достатнього часу, щонайменше протягом 6 місяців, щоб переконатися у відсутності симптомів захворювання. Нав’язливо-маніакальні розлади.Звичайна рекомендована доза становить 20 мг на добу. Хоча збільшення дози може посилити побічні ефекти, для деяких пацієнтів із недостатньою відповіддю на лікування протягом 2 тижнів дозою в 20 мг можна поступово збільшити дозу до 60 мг на добу.Якщо протягом 10 тижнів лікування відсутній клінічний ефект, терапію флуоксетином слід переглянути. Якщо було отримано позитивний терапевтичний ефект від лікування, слід продовжити терапію флуоксетином індивідуально підібраною дозою препарату. Дозу збільшують індивідуально та з обережністю, терапія повинна проводитися мінімальною підтримуючою дозою. Періодично слід переглядати потребу хворого в лікуванні препаратом. Пролонгована фармакотерапія (понад 24 тижні) пацієнтів із нав’язливо-маніакальними розладами не вивчалась.Нервова булімія.Для дорослих і пацієнтів літнього віку доза становить 20 мг на добу. Пролонгована фармакотерапія (понад 3 місяці) пацієнтів із булімією не вивчалася.Загальні рекомендації. Звичайна рекомендована доза препарату складає 20 мг на добу, яка за необхідності може бути збільшена. Максимальна добова доза – 80 мг. Дози понад 80 мг на добу не вивчалися. При необхідності застосування разової дози менше 20 мг необхідно застосовувати іншу форму препарату у відповідному дозуванні.Флуоксетин може бути призначений 1-2 рази на добу незалежно від часу приймання їжі. Після припинення прийому препарату активна субстанція циркулює в організмі ще 2 тижні, що слід враховувати при призначенні інших препаратів чи припиненні лікування. Підтримуюча терапія. Як і щодо інших антидепресантів, для виявлення повного ефекту флуоксетину може потребуватися 3-4 тижні. Доза препарату для хворих із нирковою або печінковою недостатністю, для хворих літнього віку із супутніми захворюваннями, а також для хворих, які приймають інші препарати, має бути знижена.Пацієнти літнього віку: дозу підвищують з обережністю. Зазвичай добова доза не перевищує 40 мг. Максимальна добова доза становить 60 мг.Зменшену дозу або інтермітуючий прийом препарату (наприклад кожну другу добу) можна рекомендувати пацієнтам з печінковими розладами або при супутній терапії ліками, які можуть взаємодіяти із флуоксетином.Слід уникати раптового припинення терапії флуоксетином. Для відміни препарату слід поступово зменшувати дозу протягом 1-2 тижнів з метою уникнення синдрому відміни. Якщо з’являються симптоми погіршення стану під час зниження дози чи припинення лікування препаратом, слід повернутися до лікування попередньою ефективною терапевтичною дозою препарату. Через деякий час лікар може продовжити поступове зниження дози.

Передозировка:

Симптоми: нудота, блювання, судоми, аритмії, серцеві напади, розлади дихання, збудження центральної нервової системи, кома, гіпоманія. Лікування: провокування блювання або промивання шлунка, застосування активованого вугілля, сорбентів, симптоматична і підтримуюча терапія. Специфічного антидоту не існує. Форсований діурез або діаліз малоефективні при передозуванні препарату. Рекомендовано проводити моніторинг серцевої та дихальної діяльності.

Побочные действия:

Загальні порушення: реакції гіперчутливості (свербіж, висип, кропив’янка, анафілактоїдні реакції, васкуліт, сироваткова хвороба, ангіоневротичний набряк), озноб, підвищена пітливість, відчуття холоду або жару, серотоніновий синдром, нейролептичний синдром, фоточутливість, мультиформна еритема, що може прогресувати до синдрому Стівенса–Джонсона або токсичного епідермального некролізу (синдром Лайєлла), анорексія.З боку травного тракту: діарея, зниження апетиту, нудота, блювання, диспепсія, дисфагія, біль у стравоході, зміна смаку, сухість у роті, порушення функції печінки, дискінезія; випадки ідіосинкратичного гепатиту. З боку нервової системи: головний біль, бруксизм, порушення сну (патологічні сновидіння, нічні марення, безсоння), слабкість, запаморочення, стомлюваність (сонливість, гіперсомнія), ейфорія, порушення координації рухів (сіпання, атаксія, тремор, міоклонус, буккоглосальний синдром), епілептичні напади, психомоторне збудження/акатизія, порушення пам’яті та уваги, галюцинації, маніакальні реакції (гіпоманія, манія), сплутаність свідомості, ажитація, тривожність і асоційовані синдроми (нервозність), дисфемія, порушення концентрації і процесів мислення (деперсоналізація), панічні атаки, серотоніновий синдром, суїцидальні думки і спроби (ці симптоми можуть бути обумовлені основним захворюванням). Про випадки суїцидальних думок і суїцидальних спроб повідомлялося під час терапії флуоксетином чи одразу після припинення лікування. З боку імунної системи: анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, мультиформна еритема, пурпура, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, алопеція, екхімози.З боку сечовидільної системи: затримка сечі, часте сечовипускання, полакіурія, дизурія.З боку репродуктивної системи: сексуальні розлади, зниження лібідо, включаючи втрату лібідо, еректильна дисфункція, порушення або відсутність еякуляції, аноргазмія, пріапізм, галакторея.З боку серцево-судинної системи: постуральна гіпотензія, вазодилатація, відчуття серцебиття, припливи. З боку органів зору: затуманення зору, мідріаз, реакції фоточутливості,.З боку кістково-м’язової системи: артралгія, міалгія.З боку системи крові: тромбоцитопенія, геморагічні прояви, гінекологічні геморагії, шлунково-кишкові кровотечі, інші підшкірні чи слизові крововиливи, носова кровотеча.Метаболічні порушення: рідко повідомлялось про випадки гіпонатріємії (включаючи рівень натрію нижче 110 ммоль/л), що зникає при припиненні прийому флуоксетину. Деякі випадки можливі при недостатній секреції антидіуретичного гормону. Більшість таких повідомлень стосувалася пацієнтів старшого віку і пацієнтів, які приймали діуретики чи інші препарати.З боку дихальної системи: фарингіт, задишка, позіхання. Зрідка повідомлялося про запальні процеси чи різноманітні гістопатологічні зміни та/або фіброз.Синдром відміни або припинення лікування флуоксетином: припинення лікування флуоксетином призводить до синдрому відміни. Запаморочення, розлади чутливості (включаючи парестезії), розлади сну (включаючи безсоння і тяжкі сновидіння), астенія, ажитація чи збудження, нудота та/або блювання, тремор і головний біль.

Лекарственное взаимодействие:

Сумісне застосування флуоксетину з триптофаном може призвести до посилення серотонінергічних ефектів флуоксетину. При одночасному застосуванні флуоксетину і літію, триптофану рівень останніх у плазмі крові може підвищуватись або знижуватись.Період між припиненням прийому інгібіторів МАО і початком лікування флуоксетином повинен становити не менше 14 днів. Після відміни препарату до початку терапії інгібіторами МАО повинно пройти не менше 5 тижнів. Тяжкі, іноді з летальним наслідком реакції (гіпертермія, ригідність, міоклонус, вегетативна нестабільність, швидкі зміни життєвих показників і порушення мозкових функцій, включаючи надто велике збудження, делірій і кому) відмічали у пацієнтів, які приймали Флуоксетин у комбінації з інгібіторами МАО, а також у тих, хто припиняв його приймати і потім починав терапію інгібіторами МАО. Флуоксетин може потенціювати дію альпразоламу, діазепаму та алкоголю. Посилює дію цукрознижувальних препаратів, підвищує концентрацію циклічних антидепресантів, фенітоїну в крові. Флуоксетин пригнічує ізофермент CYP2D. Тому лікування препаратами, які метаболізуються цією системою і які мають вузький терапевтичний індекс, слід починати з найменших доз, якщо хворий одночасно отримує флуоксетин або приймав його протягом попередніх 5 тижнів. У випадку включення флуоксетину в режим лікування хворого, який уже приймає подібний препарат, слід передбачити зниження дози цьго препарату.При одночасному застосуванні з флуоксетином відмічається зміна концентрацій у крові карбамазепіну, галоперидолу, клозапіну, діазепаму, алпразоламу, літію, іміпраміну та дезипраміну, а в деяких випадках спостерігаються прояви токсичної дії. При прийомі флуоксетину з вказаними препаратами слід переглянути консервативний підбір дози препарату і здійснювати контроль стану пацієнта. Флуоксетин щільно зв’язується з білками плазми крові, тому при призначенні флуоксетину з іншим препаратом, який щільно зв’язується з білками плазми крові, можливі зміни концентрацій в плазмі крові обох препаратів. При одночасному застосуванні флуоксетину з варфарином відмічалося збільшення часу кровотечі. Зміна антикоагулянтної дії (лабораторні показники та/або клінічні ознаки та симптоми) мали непостійний характер. Як і у випадку лікування варфарином разом з іншими препаратами, до початку застосування або у випадку припинення лікування флуоксетином під час терапії варфарином, слід провести ретельну перевірку показників згортання крові. При необхідності призначення інших препаратів після відміни флуоксетину слід враховувати тривалий період напіввиведення флуоксетину та його активного метаболіту норфлуоксетину і, в зв’язку з цим, можливу лікарську взаємодію. Зрідка відмічались випадки збільшення тривалості нападів у хворих, які приймають флуоксетин, при проведенні електрошокової терапії. При застосуванні препарату із звіробоєм можуть збільшуватись прояви побічних реакцій.

Условия хранения:

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.Зберігати в недоступному для дітей місці.

Форма выпуска / упаковка:

По 10 таблеток у блістері; по 1 або 2 блістери в пачці.

Категория отпуска:

Без рецепта.

Дополнительно:

Дозировка:

Флуоксетин таблетки, п/о, по 20 мг №10 (10х1)

Регистрация:

№ UA/8591/01/01 от 12.07.2013. Приказ № 593 от 12.07.2013