ЕСКУВІТ - інструкція, склад, застосування, дозування, показання, протипоказання, відгуки

• діючі речовини: 1 мл лікарського засобу містить каштану кінського плодів екстракт рідкий (1:7,1) (extractum semen hippocastani fluidum) (екстрагент етанол 50%) — 90 мг в перерахуванні на 9 мг есцину, тіаміну гідрохлорид — 4,5 мг;
• допоміжні речовини: етанол 96%, вода очищена.

Рідина від жовто-коричневого до червоно-коричневого кольору. При зберіганні допускається утворення незначного осаду.

Фармакодинаміка.

Ангіопротекторний, капіляростабілізуючий, протинабряковий, протизапальний засіб. Механізм дії есцину зумовлений стабілізацією лізосомальних мембран, гальмуванням вивільнення аутолітичних клітинних ферментів, унаслідок чого знижується розпад мукополісахаридів і поліпшуються трофічні процеси у стінках венозних судин і навколишній сполучній тканині. Препарат зменшує патологічно підвищену судинно-тканинну проникність, запобігаючи транскапілярній фільтрації низькомолекулярних білків, електролітів і води у міжклітинний простір, підвищує тонус венозної стінки, усуває венозний застій (особливо у нижніх кінцівках), зменшує периферичні набряки, зменшує відчуття важкості у ногах, втому, напруження, свербіж, біль.

Фармакокінетика.

При пероральному прийомі есцин швидко абсорбується, переважно з дванадцятипалої кишки. Підлягає вираженому ефекту «першого проходження» через печінку. У тканинній рідині і плазмі крові есцин зв’язується з білками (приблизно 84%) і холестерином. Метаболізується у печінці. Виводиться з організму із сечею та жовчю у вигляді метаболітів.

Тіаміну гідрохлорид в організмі перетворюється на активний тіаміндифосфат, бере участь у вуглеводному та енергетичному обміні, є коферментом багатьох ферментних реакцій.

Хронічна венозна недостатність:

• набряки;
• судоми литкових м’язів;
• свербіж, а також біль і відчуття важкості у ногах;
• варикозне розширення вен.

Посттромботичний синдром.

Трофічні зміни вен нижніх кінцівок, наприклад, виразки гомілки.

Геморой.

Профілактика і лікування посттравматичних та післяопераційних набряків і гематом.

Рекомендується приймати по 12–15 крапель 3 рази на добу перед їдою, з невеликою кількістю рідини. Курс лікування становить від 2 тижнів до 2–3 місяців.

У зв’язку з можливою наявністю осаду рослинного походження перед вживанням препарат рекомендується збовтувати.

Не повідомлялося про випадки передозування препаратом. Можливе посилення побічних проявів. Симптоми отруєння, що спостерігаються після прийому великої кількості екстракту плодів кінського каштану: відчуття стурбованості, сильна діарея, блювання, мідріаз, сонливість, марення, можливий летальний наслідок у результаті дихального паралічу через 24–48 годин.

Лікування: симптоматичне. Якщо була прийнята велика кількість екстракту плодів кінського каштану і відсутнє блювання, рекомендується промивання шлунка (наприклад, 0,02% розчином перманганату калію), прийом активованого вугілля.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, прискорення серцебиття, артеріальна гіпотензія.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення.

З боку травного тракту: диспепсичні явища, біль в епігастральній ділянці, нудота, діарея, блювання.

З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, у тому числі кропив’янка, висипання, свербіж, відчуття жару, ангіоневротичний набряк, шок.

У разі застосування високих доз препарату можливі нефротоксичні реакції, тромбоз.

Препарат може посилити дію антитромботичних засобів. Антибіотики цефалоспоринового ряду підвищують концентрацію вільного есцину у крові та ризик розвитку побічних ефектів. Слід уникати одночасного застосування препарату з аміноглікозидними антибіотиками у зв’язку з посиленням токсичної дії аміноглікозидів на нирки.

Тіосемікарбазон і 5-фторураніл, а також одночасна інфузія розчинів, які містять сульфіти, інгібують активність тіаміну.