ДИКЛОРАН ДЕНТА - інструкція, склад, застосування, дозування, показання, протипоказання, відгуки

1 г гелю містить диклофенаку натрію 30 мг, 20 % розчину хлоргексидину глюконату 2,5 мг, що еквівалентно 0,5 мг хлоргексидину глюконату;

допоміжні речовини: натрію метабісульфіт, натрію сахарин, гіпромелоза, карбомер 940, пропіленгліколь, гантрез S 97, динатрію едетат, натрію гідроксид, смакова добавка олія м’ятна AF-20500, вода очищена.

Білий або майже білий, однорідний гель;

Фармакодинаміка.

Протимікробний препарат для комплексного лікування деяких інфекційно-запальних захворювань порожнини рота з аналгетичною та протизапальною дією. Ефективність препарату зумовлена наявністю в його складі антибактеріального компонента − хлоргексидину та знеболюючого, протизапального засобу − диклофенаку натрію.

Хлоргексидин є антисептиком, який у низьких концентраціях виявляє бактеристатичну дію, а у високих − бактерицидну дію. Активний щодо широкого кола вегетативних форм грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів, мікробних спор, а також дріжджів, дерматофітів і ліпофільних вірусів.

Механізм дії полягає в утворенні зв’язків між молекулою хлоргексидину і клітинною мембраною мікроорганізмів, що призводить до порушення структури останньої і, як наслідок, − загибелі мікроорганізму.

Диклофенак натрію − нестероїдний протизапальний засіб, який виявляє аналгетичну, антипіретичну і протизапальну дії.

Диклофенак є потужним інгібітором циклооксигенази і ліпоксигенази і тому здатен уповільнювати біосинтез деяких простагландинів та лейкотрієнів, які опосередковують біль та запалення. До того ж, знижуючи синтез простагландинів, диклофенак запобігає дії останніх на гіпоталамусну ланку процесу терморегуляції і тим самим сприяє зниженню температури тіла.

Диклофенак також впливає на функцію поліморфнонуклеарних лейкоцитів, призводячи до зниження хемотаксису і зменшення продукції пероксиду. Окрім того, він здатен пригнічувати ангіогенезис, що відбувається в грануломатозній тканині, а також індукувати регресію процесу неоваскуляризації грануломатозної тканини. Все це зумовлює зменшення проявів симптомів запалення і знижує вплив на чутливі нервові закінчення механічних подразнень і біологічно активних речовин, що утворюються в місці запалення.

Фармакокінетика.

При місцевому застосуванні стоматологічного гелю концентрація диклофенаку натрію у ділянці ясен значно вища, ніж при пероральному застосуванні препарату, що дозволяє мінімізувати дозу, а це, в свою чергу, зменшує системне всмоктування диклофенаку і ризик виникнення побічної дії. Рівень системної абсорбції диклофенаку, який спостерігається при застосованні у вигляді стоматологічного гелю, значно нижчий, ніж в разі перорального застосування диклофенаку. Метаболізується диклофенак у печінці шляхом кон'югації з глюкуроновою кислотою та гідроксилювання. Виводиться з сечею приблизно 70 %, з калом – 30 %.

У разі проковтування надлишку хлоргексидину, під час його місцевого використання у складі стоматологічного гелю, з травного тракту абсорбується лише приблизно 1% від дози, що потрапила до шлунка. Хлоргексидин не акумулюєтья в тілі та метаболізується мінімально. Виведення його відбувається головним чином із калом (90 %), 1 % − із сечею.

Тільки для стоматологічного застосування!

Комплексне лікування інфекційно-запальних захворювань порожнини рота у дорослих і дітей віком старше 15 років:

- гострий та хронічний гінгівіт;пульпіт;

- гострий періапікальний абсцес;

- пародонтальний абсцес;хронічний пародонтит;

- рецидивуючий афтозний стоматит;

- зубний біль;

- стан після видалення зубів.

Уникати потрапляння гелю в очі! Диклоран® Дента повинен з обережністю призначатися хворим на бронхіальну астму, оскільки це може призвести до виникнення у них риніту і тяжкого (потенційно фатального) бронхоспазму.

Особливо обережним слід бути при призначенні препарату пацієнтам з ерозивно-виразковими ураженнями шлунково-кишкового тракту і ризиком кровотечі, а також пацієнтам із вираженими порушеннями функції печінки, нирок.

При тривалому застосуванні гелю можливе виникнення небажаних системних ефектів диклофенаку.

Про випадки передозування препарату не повідомлялося.

У разі проковтування значної кількості гелю можуть виникнути серйозні системні побічні ефекти. В такому випадку слід промити шлунок і призначити підтримувальне та симптоматичне лікування (якщо необхідно).